Нові "пекельні санкції" США можуть застосувати не лише до країн, які купують російську нафту і газ, а і до тих, хто постачає рф пальне чи допомагає її ВПК отримувати компоненти й технології.
Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк назвав держави, проти яких Америка може ввести обмежувальні заходи.
Власюк повідомив, що після того, як президент США підпише цей закон, основна увага буде зосереджена на його практичному застосуванні.
За його словами, першочерговим є енергетичний напрям. Законопроєкт передбачає запровадження мит у розмірі до 100% на весь імпорт із країн, які залишаються серед п’яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу або сприяють обходу енергетичних санкцій.
Власюк зазначив, що статистика за вісім місяців 2026 року демонструє чітких лідерів серед імпортерів російської сирої нафти: Китай імпортував 585 млн барелів, Індія – 453 млн, а Туреччина – 44 млн. Саме ці держави належать до потенційних об’єктів застосування тарифів, передбачених законом.
Серед інших країн, які можуть потрапити до цього переліку за результатами оновлення даних, – Угорщина та Словаччина. Водночас закон містить окремі винятки, наприклад, президент США має право відмовитися від застосування тарифів за умови відповідного схвалення Конгресу.
Окрему увагу уповноважений президента звернув на постачання російського скрапленого природного газу (LNG) до Європи. За січень–серпень 2026 року лідерами серед покупців у ЄС стали Франція, яка імпортувала 4,3 млн тонн російського LNG, Бельгія з показником 3,06 млн тонн та Іспанія із 2,77 млн тонн.
Посадовець зазначив, що Європейський Союз уже ухвалив поетапну заборону імпорту російського газу. Так, для LNG за довгостроковими контрактами основна дата припинення встановлена на 1 січня 2027 року, а для трубопровідного газу – на 30 вересня 2027 року. Тому ризик застосування тарифів до європейських покупців залежатиме від виконання ними зобов’язань щодо скорочення імпорту та передбачених законом винятків.
Власюк повідомив, що ще один критичний аспект стосується постачання нафтопродуктів з третіх країн, які допомагають росії компенсувати дефіцит пального після українських ударів по її нафтопереробній інфраструктурі. За перші вісім місяців 2026 року до росії або в її напрямку морським шляхом надійшло чи прямувало 673 тис. барелів бензину з Індії, 325 тис. – із Марокко, 309 тис. – із Туреччини та 186 тис. барелів дизеля з Єгипту. У зв’язку з цим посилення контролю за компаніями, перевізниками, страховиками та фінансовими посередниками, які забезпечують такі ланцюжки постачання, є важливим для ефективності санкцій.
Основна мета енергетичної складової законопроєкту полягає у зниженні російських доходів від продажу енергоносіїв та створенні реальних економічних ризиків для держав і компаній, які співпрацюють із рф.
За словами посадовця, другим, не менш важливим напрямом є російський військово-промисловий комплекс. Для України ухвалення цього закону означає отримання інструменту для домагання запровадження санкцій проти компаній і посередників, які допомагають росії отримувати компоненти та технології для виробництва зброї.
Як підсумував Власюк, ефективність закону залежатиме від того, як саме США застосовуватимуть його положення. Це вплине на доходи рф, можливості обходити санкції та здатність фінансувати війну.
Нагадаємо, Міністерство фінансів США внесло російський банк ВТБ до санкційного списку через його участь у схемах, які пов'язані з обходом обежень, запроваджених проти Ірану.