Напередодні Трійці наші предки вшановували духів та влаштовували гучні гуляння, щоб провести весну та зустріти літо. Символом цього свята була береза, а священники у церкві ще й досі одягають зелене вбрання - символ життя.
Про те, як проводили тиждень перед Трійцею наші предки, розповідає Realist.online.
Традиції та обряди Трійці
Слов'яни відзначали календарну зміну пір року, а також сонцестояння і рівнодення. У ці дні проводилися різноманітні обряди, пов'язані з новим етапом сільськогосподарських робіт і змінами у житті людини.
Християнський День Святої Трійці (П'ятдесятниця, Духів день) збігається у часі з переходом від весни до літа, а також з язичницьким святом Семик або Триглав.
У цей період починалися літні гуляння і ворожіння. За допомогою обрядових пісень і танців слов'яни заклинали землю на рясне цвітіння та великий урожай. Вважалося, що хоровод у полі на Трійцю ставав символом її родючості. Раніше учасником цього обрядового танцю була лише молодь, сюди не брали ні старих, ні дітей.
Щоб урожай був хороший із решти торішньої соломи робили опудало, яке спалювали в кінці свята. За повір'ям, до Трійці жінки повинні були завершити ткати полотна. Інакше, говорили, що на нитках "гойдатимуться русалки".
У багатьох селищах Троїцький тиждень після свята називали "русальним". Вважалося, що в цей час русалки виходять з води на землю. Це був період прощання з весною. За традицією з ганчірок робили ляльку, одягали її в жіночий одяг і з піснями та танцями носили по селу. Тиждень русалка жила серед людей.
Щоб задобрити утоплених, жителі села сплітали гілки беріз, роблячи з них гойдалки. В кінці тижня русалку "проводжали" - залишали в лісі або спалювали опудало.
На Троїцький тиждень незаміжні дівчата ворожили, хто першою заміж вийде. Обряд називався "похорон зозулі. Поховати означало заховати. Дівчатка робили зозуль потай від хлопчиків і ховали ляльок на дереві або закопували у землю. На Троїцький тиждень ляльку-зозулю діставали та кидали в воду. Чия відпливала найдальше - та дівчина першою вийде заміж.
Головний символ Трійці
Цим символом вважається береза. Їй присвячували пісні, її називали подругою. У давнину діти з гілкою берези, прикрашеною стрічками, паперовими квітами, яєчною шкаралупою і дзвіночками, обходили будинки, наспівуючи при цьому пісень.
Також на деревах робили вінки з гілок і ворожили на них. Чий вінок через тиждень засох - тому чекати хвороб, а чий зелений - той буде здоровий. Березовими гілками також прикрашали будинок.
Ще й досі Трійця святкується у поєднанні з древніми слов'янськими традиціями. Так, священники в цей день одягаються у святковий одяг зеленого кольору, що символізують вічне відродження життя.