Співробітники Служби безпеки України оголосили про підозру пропагандисту Анатолію Шарію, який допомагав російській ФСБ робити псевдовідео допитів українських військовополонених.
Про це у четвер, 6 липня, повідомили у пресслужбі СБУ, зазначивши, що саме він брав участь у підготовці і поширенні постановочних відеокадрів, де окупанти допитують українських полонених.
Попередньо Шарій особисто підказував ФСБ як правильно проводити зйомку і які "правильні" запитання ставити українцям. Після матеріали "вигідно" монтувалися та ширилися Мережею задля дискредитації військово-політичного керівництва України.
Крім того, в рамках слідства було встановлено також, що пропагандиста Шарія до негласної співпраці залучив кадровий співробітник 5-ї служби ФСБ максим косенко.
"Комунікувати з російськими спецслужбами блогеру допомагав спільник в Севастополі. Ним виявився колишній голова Головного управління Нацполіції у Вінницькій області Антон Шевцов, який на початку 2023 року вже отримав підозру у державній зраді. Задокументовано, що саме від нього Шарій отримав відео з допитів двох полонених військових ЗСУ. Після монтажу файлів їх "погодили" з представником спецслужби росії", - йдеться в повідомленні.
Після Шарій доповнив деструктивний сюжет власними коментарями, виклав на своїх інтернет-платформах та відзвітував своїм кураторам, надіславши посилання на публікації.
Однак сам блогер у розмовах зі спільником визнає, що, попри монтаж, приховати поганий стан полонених не вдавалося. А родичі українських бійців, які відгукувалися на опубліковані у соцмережах відео, просили не знімати і не мучити їхніх рідних.
"На підставі зібраних доказів слідчі повідомили Шарію про підозру за ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб). Обидва фігуранти переховуються від правосуддя. Їм загрожує довічне ув’язнення", - додали в СБУ.
Нагадаємо, раніше СБУ заарештувала голову Тернопільської обласної ради Михайла Головка. Чинний посадовець спільно зі своїми заступниками вимагали близько 1,8 мільйона гривень в одного з місцевих власників підприємства за підписання актів виконаних робіт з будівництва та ремонту інфраструктурних об’єктів.