Радониця, більш відома нам як Проводи, Гробки, Поминки, – весняне свято поминання покійних. Традиційно воно припадає на 9 день після Великодня, у 2021 році це 11 травня.
Проте в українському народі є звичай поминати предків у неділю після Великодня – 9 травня. Цього дня люди відправляються на могили своїх рідних, щоб “пообідати” з ними. Про традиції, обряди і заборони в цей день Realist.online розповість детальніше.
Читай також: Поминальні дні у Києві: коли будуть відкриті кладовища і як до них доїхати
Назва Радониця утворена від слова «радість», якою ми ділимося із померлими родичами, і вітаємо їх словами «Христос Воскрес!» Свято зобов’язує християн не сумувати, а радіти тому, що душі рідних увійшли в інше життя, адже воно вічне.
Традиції на Проводи
Головна традиція Радониці – поминальний обід. Його проводять прямо на кладовищі. У гості до своїх предків люди приходять не з пустими руками. Приносять паски, крашанки, цукерки, і обідають біля могил.
Частину страв віддають бідним на помин душі або ж лишають біля пам’ятника чи хреста. Доброю прикметою вважалось, коли хтось забирав і їв ті частування.
На Гробки до могил своїх рідних бажано покликати священника, щоб він відслужив літію.
Дехто вішає на хрест рушник і запалює під час обіду свічку.
Біля могили треба прочитати “Отче наш”, також можна тричі поцілувати хрест чи пам'ятник.
Що не можна робити
На Радуницю заборонено вінчатися.
Не можна прати, прибирати і шити. А також – займатися садом і городом, навіть якщо дуже хочеться.
Ні в якому разі не можна лаятися, кричати на інших, обманювати і кривдити тварин.
Не можна перетворювати поминання померлих на застілля із спиртними напоями.
Не варто на кладовищі гучно розмовляти та веселитись. Проте не треба впадати і в сильну скорботу, щоб не потривожити душу померлого.
Деякі люди вірять, що в жодному разі не можна обертатися, залишаючи кладовище – існує небезпека захопити за собою душу померлого і привести її додому.