Політичний новий рік, який зазвичай в Україні починається ближче до кінця січня стартував також традиційно: з війни рейтингів.
Відразу кілька соціологічних компаній опублікували часом сильно відрізняються один від одного результати соцопитувань. Втім, головні тенденції все ж виявилися схожі. Падіння рейтингу президента Володимира Зеленського і партії влади «Слуга народу». Деяке зростання популярності опозиційних парламентських партій. Підтягування до прохідного бар'єра тих політсил, яким на попередніх виборах у Верховну Раду не пощастило перескочити заповітні 5%.
Що стало причиною такого вельми неприємного для Банкової розкладу, вкоренитися чи тенденція, або владі вдасться переломити ситуацію, розбирався Realist.online.
Є проблема
Як мінімум три авторитетних соццентра опублікували на початку лютого дані своїх досліджень - група «Рейтинг», також КМІС, а ще Центр Разумкова. А КМІС - навіть двох досліджень. Окремі їх результати - в таблицях нижче. Щоб надмірно не завантажувати читачів інформацією, ми взяли лише показники лідерів.
Але спочатку рейтинг президентський. Отже, за кого б українці проголосували, якби президентські вибори відбулися в кінці січня - початку лютого (наведені дані найбільш рейтингових кандидатів).
Що стосується парламентських рейтингів, то вони виглядають наступним чином (взяті політсили, котрі долають 5% бар'єр).
«Ні для кого не секрет, що провідні політичні сили проводять соціологічні виміри в режимі нон-стоп. Тобто дослідження на їхнє замовлення проводяться постійно. Але ось публікуються далеко не завжди. В даному випадку сплеск соціологічної інформації можна розцінювати як «війну соцопитувань». Підтвердженням тому - дані, що розрізняються, вигідні тій чи іншій політичній силі. В цілому, нинішню війну можна розцінювати, як прагнення опозиційних партій почати політичний рік з демонстрації виграшних позицій. І як їх політичну атаку на президента і його партію», - зазначив в коментарі Realist.online політолог Максим Джигун.
Відзначимо, що дані в кожному випадку коректні. Різницю ж можна пояснити методологією, тим, як був сформульований опитувальник і т.д. Втім, ці маленькі соціологічні хитрощі й нюанси не здатні приховати очевидні тенденції. А саме - деяке просідання рейтингу президента Володимира Зеленського та істотне - «Слуги народу» (менше двох років тому Володимир Зеленський, нагадаємо, в першому турі виборів отримав 30,24% голосів. А Слуга народу на парламентських виборах - 43,16%.) . А також вирівнювання відносно влади рейтингів опозиційних політиків і політсил.
Хто винен?
Експерти Realist.online називають цілий ряд об'єктивних причин.
Перша: падіння рейтингу президента і партії влади в перший рік-два - традиція.
«По-перше, ситуація, яку ми бачимо, склалася не сьогодні. Тенденція падіння рейтингу Зеленського і партії «Слуга народу», зростання рейтингу опозиції спостерігається вже тривалий час. Причому це характерно не тільки для Зеленського. Всі українські президенти стикалися з тим, що їхні рейтинги протягом першого року після обрання сильно падали», - зазначив в коментарі Realist.online професор Києво-Моглиянской Академії, науковий директор Фонду Демініціативи імені Кучеріва Олексій Гарань.
Друга причина - економічна криза, викликана епідемією коронавірусу. І в цілому песимістичні настрої серед українців.
«Це сумний, але, на жаль, об'єктивний фактор. Який позначається на рейтингах представників влади у всьому світі. Не тільки в Україні. У Франції партія Макрона в минулому році з тріском програла місцеві вибори. Та й приклад США показовий: не будь епідемії та економічної кризи, хто знає, може, Трамп і не програв би вибори. І таких прикладів по всьому світу безліч», - сказав в коментарі Realist.online політолог Володимир Фесенко.
Третя причина - неефективні дії та помилки самої влади й активне «підсвічування» її промахів опозиційними ЗМІ. В першу чергу закритими на початку лютого т.зв. «Телеканалами Медведчука».
«Можна згадати і «тарифний майдан», і протести ФОПів. Тобто певні дії влади з одного боку викликали невдоволення певної частини - коли більшоюї, коли меншої - населення. З іншого - опозиційні ЗМІ це невдоволення всіляко підігрівали», - каже Володимир Фесенко.
Що робити?
За інформацією ЗМІ, падіння рейтингів серйозно стурбувало Банкову. Деякі мас-медіа навіть допустили, що воно стало однією з реальних причин закриття телеканалів Медведчука. Втім, це тільки припущення, хоча політологи відзначають, що даний крок, безумовно, додасть Зеленському прихильників.
«Зеленський цим рішенням привернув на свій бік багатьох виборців. І перевернув загальні уявлення про себе, як про главу держави, який спочатку говорив, що буде президентом для всіх громадян. У тому числі проросійськи налаштованих. Зараз ми бачимо, як поступово кристалізується його нова позиція, прозахідна», - говорить Максим Джигун.
Також, за інформацією ЗМІ, глава держави зробив ряд кроків для наведення порядку у власній партії. І посилення ефективності роботи влади. В останньому випадку мова йде про створення т.зв. «Трійок» - груп для прискорення вирішення тих чи інших питань. У «трійки», як повідомляють ЗМІ будуть входити представники Офісу президента, Кабміну та голови профільних комітетів. Ідея - більш плідно працювати над виконанням програми і передвиборних обіцянок президента. Що, як передбачається, зможе переломити ситуацію з рейтингом. Втім, експерти з останнім твердженням не згодні.
«На рейтинги це ніяк не вплине. Створення «трійок» необхідно, щоб підвищити ефективність взаємодії між трьома інститутами влади - Кабміном, Верховною Радою та Офісом президента. Тому що проблеми у взаємодіях між Кабміном і парламентом, на жаль і були, і ще є, особливо з питань економічної та фінансової політики. Але виконання передвиборчої програми, повторюю, не впливає на рейтинги. Люди голосують не за обіцянки. Люди голосують за свої очікування від того чи іншого політика. В іншому випадку, вибори завжди вигравали популісти», - каже Володимир Фесенко.
Не «все пропало»
В цілому, навіть незважаючи на очевидне зниження рейтингу президента і його політсили, експерти не схильні драматизувати ситуацію. Відзначаючи, що, по-перше, серйозних загроз для президента не видно. А поточна ситуація в чомусь його може навіть влаштовувати.
«Насправді, для Володимира Зеленського, як представника «центру», ні Петро Порошенко, ні Володимир Бойко, що займають відповідно протилежні ніші на флангах політичного спектру, загрози не становлять. Як показує моделювання другого туру, Зеленський виграє і у Порошенка і у Бойка. Тому теоретично йому навіть вигідно, щоб хтось із них вийшов з ним у другий тур. Набагато небезпечніше для нього був би конкурент, який займає, як і президент, центристську позицію. Той же Разумков (але у нього поки немає своєї політичної сили). Або, що небезпечніше - Кличко», - зазначив в коментарі Realist.online політолог Вадим Карасьов.
«Для президента Зеленського це, звичайно, просто неймовірний холодний душ. Як людина, яка прийшла з шоу-бізнесу, де успішність визначається рейтингами, він дуже чуйно ставиться до таких речей. З іншого боку, думаю, він буде вести себе досить спокійно до того моменту, доки в соцопитуваннях не опиниться на другому місці. Якщо так трапитися, це стане поворотним моментом, після якого він зрозуміє, що можна втратити все», - каже в свою чергу Максим Джигун.
По-друге, всі опитані Realist.online експерти впевнені, що зафіксований на кінець січня початок лютого "розклад" ще не раз зміниться.
«На практиці доведено, що підняти рейтинг при бажанні цілком можна. Згадаймо Юлію Володимирівну, на чиєму рейтингу також дуже сильно позначилася криза 2009 року. В результаті їй лише трохи не вистачило, щоб виграти вибори. Ющенко зміг підняти свій рейтинг в 2007 році, правда на деякий час. Ну і найяскравіший приклад - Леонід Кучма. Який за рік до виборів 1999 року мав рейтинг 6%. Здавалося, ніяких шансів. І виграш цих виборів. Тому тут все буде залежати і від економічної ситуації, і від дій президента. Можливо, ми побачимо зростання найближчим часом на тлі рішень президента по каналах Медведчука. Подивимося. У будь-якому випадку, як показує практика, реальні президентські і партійні розклади стають більш-менш зрозумілими перед лише незадовго перед виборами», - каже Володимир Фесенко.
Олексій Гарань також зазначає, що позиції партій і політиків в рейтингах будуть неодноразово змінюватися.
«Хто на першому місці, хто на другому - це поки що гіпотетичні розклади. Взяти те ж рішення по телеканалах. Воно, на мій погляд, дозволяє президенту Зеленському перехопити ініціативу. Але ось що далі? Чи буде Зеленський розвивати цей жорсткий підхід на російському напрямку? Якщо так, тоді йому, можливо, вдасться зупинити падіння рейтингу і навіть частково відновити його, оскільки він вибиває частину козирів і у Порошенка, і в у ОПЗЖ. Багато чого буде залежати від ситуації з економікою. І так далі», - зазначає Олексій Гарань.
Що стосується рейтингу президентської партії, то, як зазначають експерти, він буде корелюватися з президентським, залишаючись нижче рейтингу глави держави. Тобто зі зростанням рейтингу Зеленського буде рости і рейтинг «Слуги народу» (якщо, звичайно, партії вдасться уникнути гучних скандалів). І навпаки. До речі, те саме можна сказати і про інші парламентські партії, чиї рейтинги приблизно корелюються з рейтингами їх лідерів. У будь-якому випадку битва за рейтинги, тобто голоси виборців, в нинішньому році обіцяє бути спекотною.
- * Опитування КМІС. Методом особистого інтерв'ю з використанням планшетів (САРІ) опитано 1205 респондентів, які проживають у 86 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим). Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і без урахування дизайн-ефекту) не перевищує: 2,9% - для показників, близьких до 50%, 2,5% - для показників, близьких до 25%, 1,9% - для показників, близьких до 12%, 1,3% - для показників, близьких до 5%. Опитування проведене з 27 січня по 1 лютого.
- ** Опитування Центру Разумкова проведено методом інтерв'ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму і окупованих територій Донецької і Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Опитування проводилося з 29 січня по 3 лютого.
- *** Опитування групи «Рейтинг». Аудиторія: населення України віком від 18 років і старше у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу. Опитано 2000 респондентів. Метод опитування: телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше 2,2%. Терміни проведення: 2-3 лютого.
- **** Опитування КМІС. Аудиторія: населення України віком від 18 років і старше у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу. Опитано 2005 респондентів. Метод опитування: телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера. Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%. Терміни проведення: 5-7 лютого.
Нагадаємо, згідно з декларацією, Володимир Зеленський в січні отримав найменшу зарплату в Офісі президента.