Як зупинити шахрайство з грошима авторів

Колективне управління правами існує і в Україні.

Колективне управління авторським правом: як зупинити шахрайство з грошима авторів.

У суспільстві твори мистецтва виступають таким самим товаром як і нафту чи, скажімо, електроенергія. І комерціалізується цей товар через інститут авторського права та суміжних прав.

Якщо десь звучить (використовується) музика (в кафе, барі, ресторані, торговому центрі або на радіо чи телебаченні), власник цих установ та організацій має отримати дозвіл у кожного автора, виконавця та продюсера кожної пісні, яка звучить. Бо це їхній товар. Проте, враховуючи, що такі користувачі щодня використовують тисячі музичних творів, виконань фонограм, відповідно їм треба було б щодня укладати тисячі ліцензійних договорів, що дуже складно і дорого на практиці.

Для того, щоб уникнути цих складнощів, сто п'ятдесят років тому з'явилися перші так звані організації колективного управління майновими авторськими та суміжними правами. Їхня діяльність була дуже зручною, адже замість укладання тисяч договорів, їм достатньо було мати один-два договори з організаціями колективного управління, які керують правами на величезний обсяг репертуару. І замість тисяч оплати – здійснювати оплату винагороди, яку ще називають словом «роялті», в одну-дві такі організації. Діяльність таких організацій була зручною і для авторів, виконавців та музичних продюсерів, бо вони знали, до кого звертатися і в кого можна отримати свої роялті.

Колективне управління правами існує і в Україні. Серед усіх вітчизняних організацій колективного управління традиційно найбільшою була авторська організація – Українське агентство з авторських та суміжних прав (УААСП), правонаступником якої стала Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (ГО «УААСП»).

Два роки тому Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права та (або) суміжних прав», який розпочав довгоочікувану реформу у сфері колективного управління.

І почалися чудеса.

Менеджмент ГО «УААСП» придбав іншу громадську організацію, змінив її назву на ГО «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (ГО УААСП. Не плутати з ГО УААСП), переклав на ГО УААСП майно державної організації (ГО УААСП), вивів ГО УААСП зі складу CISAC – міжнародного об'єднання авторських організацій колективного управління по всьому світу – і почав готуватися до акредитації – процедури, яка мала забезпечити монопольний статус ГО «УААСП» на ринку публічного використання об'єктів авторського права.

Фінансові труднощі чи фактичне банкрутство?

Нещодавно ГО «УААСП» опублікувала звіт про свою діяльність у 2019 році із показниками, що свідчать про фактичне банкрутство організації. Чистий збиток заявлено у сумі 11 252 300 гривень станом на 31.12.2019 року.

Чиї ці гроші?

За своє майже дворічне існування під новою назвою на рахунок ГО УААСП прийшли роялті на суму близько 27,7 млн гривень. З них виплати на користь правовласників (зокрема і в іноземні організації колективного управління становили близько 11 млн. гривень).

На свій зміст законодавство дозволяє використовувати ОКУ не більше ніж 20% від зібраних коштів (ч. 8 ст. 21 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права та (або) суміжних прав»).

Вважаємо – виходить близько 5,54 млн гривень від усієї суми, що прийшла в ГО УААСП.

При цьому, якщо взяти свої витрати від суми виплат правовласникам, виходить ще менше – лише 2,2 мільйона гривень.

Натомість, судячи з опублікованих звітів ГО УААСП, на своє утримання ця організація витратила у 2018-2019 роках понад 15,32 мільйона гривень!

На підставі калькуляції даних зі звітів 2018-2019 років можна зробити висновок, що на початок 2020 року на рахунках ГО УААСП могло залишатися близько 3 мільйонів гривень. Борг, який би сплатити правовласникам, становить не менше 11,2 мільйона гривень.

Скріншот (звіт 2018-2019 років)

Тому 11,2 млн гривень авторської винагороди витрачено менеджментом під прикриттям яскравих гасел та введення в оману авторів, які нібито мали керувати менеджментом, наглядати за ним.

Як же так сталося?

ГО УААСП – остання з 19 організацій колективного управління, яка отримала Свідоцтво організації колективного управління №24 ще у 2015 році, проте під назвою Український Авторський Сервіс «УАС». Саме після цього міжнародні експерти, зокрема згаданий вже CISAC, наполегливо рекомендували українському уряду зупинити видання свідчень організацій колективного управління, і врешті-решт в Україні було оголошено мораторій на реєстрацію організацій колективного управління.

Слід зазначити, що ГО УААСП ще під час роботи під своєю «дівочою» назвою (УАС) також мала офіційні претензії від правовласників і змушена була виплатити значні суми для офіційного врегулювання цих претензій наприкінці 2017 та на початку 2018 року.

Тому є навіть деяка перекручена історична логіка в тому, що організація з новою назвою продовжила практику марнотратного використання авторських грошей.

Етапи химерного перетворення

На початку 2018 року в.о. директора на той момент ще Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (ГО УААСП) Дмитро Костюк заручився "благословенням" Авторської ради на витрати понад 3 млн гривень з банківських рахунків організації на придбання "комп'ютерної програми для розподілу зібраного роялті", на створення нової громадської організації, а також на вихід державної організації зі складу членів CISAC.

Насправді рішення цієї авторської ради не мало обов'язкового характеру, оскільки відповідно до Статуту ГО УААСП авторська рада мала право виключно «рекомендувати» звертатися, але аж ніяк не «звертатися» самостійно до міжнародних організацій.

Тому в CISAC було направлено приховану від авторської спільноти заяву від імені ГО УААСП про зміну членства в CISAC та вступ «псевдоправонаступника» (ГО УААСП) до членів цієї організації. Судячи з листа-відповіді CISAC на ім'я Юрія Рибчинського, який залишався головою Авторської ради обох організацій (ГО УААСП та ГО УААСП), які при цьому мають майже однакову назву, однакову юридичну адресу, складається враження, що міжнародних партнерів могли ввести в оману, повідомивши про офіційне правонаступництво нової ГО УААСП, яка насправді зовсім не нова організація, а лише змінила назву на співзвучну ГО УААСП, замінивши слово «агентство» на «агенцію».

 

Колишні члени цієї «нової організації» (УАС) добровільно включили запропонованих правовласників ГО УААСП, а самі вийшли з організації. При цьому за надзвичайним збігом обставин УАС, який перейменувався в ГО УААСП, не вагаючись, замовив розробку програмного забезпечення в компанії ТОВ АЙПІЄС, прізвища засновників та керівників якої дивним чином збігаються з колишніми власниками УАС. Чим не купівля-продаж організації?

Завершилася історія перетворення набуттям вже ГО УААСП статусу тимчасового члена CISAC, і навіть переоформленням на ГО УААСП договорів із зарубіжними організаціями колективного управління - членами CISAC.

Будуть усі вівці цілі, коли вовк за пастуха

Регулятор - Міністерство економічного розвитку - не міг спокійно дивитися на такі махінації і зрештою Д. Костюка було усунуто з посади директора ГО УААСП, почалися суди, були відкриті кримінальні провадження.

Втім, ще будучи директором ГО УААСП Д. Костюк сподобився перевести на рахунки вже «свого» недержавного ГО УААСП 10 мільйонів гривень, що підтверджується звітом ГО УААСП, що є у відкритому доступі, за 2018 рік.

Приймав ці гроші з боку ГО УААСП Олександр Ягольник як тимчасовий директор ГО УААСП.

Слід зазначити, що спочатку, не знаючи про всі ці деталі, правовласники намагалися співпрацювати з ГО УААСП, сподіваючись на перспективу і чесне і прозоре управління, але дуже скоро стався приголомшливий витік інформації про фінансове господарювання в ГО.

З'ясувалося, що кошти, отримані від ГО УААСП, трималися на депозиті, доходи якого успішно витрачалися на хороше життя менеджменту.

Було замовлено ще одне програмне забезпечення у сусідній компанії ПП Смарт Технолоджіс та вже згаданій ТОВ АЙПІЄС. Це не минулося непоміченим для громадськості. Одна з реакцій представника громадськості тут.

Незадоволені правовласники вимагали зміни менеджменту ГО УААСП та внесення змін до Статуту, які уможливили б збалансовану участь усіх дійсних правовласників (твори яких реально використовуються в Україні) в управлінні ГО УААСП та убезпечили б від рейдерства у сфері авторського права.

Натомість отримали правовласники лише формальне усунення директора О. Ягольника (який дуже нагадував знаменитого Фунта з роману Ільфа та Петрова) та зміни Статуту ГО УААСП, що дозволили виключити з наглядових органів ГО УААСП правовласників, які вимагали розслідування витрат та проведення у ГО. Все це сталося під виглядом необхідності приведення у відповідність до вимог нового закону та перереєстрації організації.

10 квітня 2019 року ГО УААСП було зареєстровано як організацію колективного управління у новому реєстрі Міністерства економічного розвитку. Цей статус передбачав заборону збору винагороди у сферах розширеного колективного управління до перемоги в акредитаційному конкурсі. Попри це ГО УААСП продовжує такі збори. При цьому ГО УААСП продовжує отримувати винагороду з-за кордону всіх авторів України, але виплачує її лише окремим обраним.

Внаслідок нової зміни Статуту в ГО УААСП формується новий колегіальний виконавчий орган із трьох осіб, які можуть приймати рішення та укладати договори не менш як дві третини голосів. Незабаром на посаду керівника запрошують Валерія Харчишина (лідера групи «Друга Ріка»), який де-факто не може ухвалити жодного рішення без згоди одного зі своїх заступників, якими стали директор видавництва УМІГ м'юзик, який є ліцензіатом російської компанії, пов'язаної з керівником РАТ. (Російського Авторського Товариства - найбільшої організації колективного управління в Російській Федерації) і вірна соратниця Дмитра Костюка Людмила Цимбал, завдяки якій іноземні контрагенти державної організації сприймали ГО УААСП як законного правонаступника ГО УААСП, оскільки Л. Цимбал грала помітну роль і була міжнародною особою організації та у ГО УААСП. Кількість членів ГО УААСП розширено до 500 (при цьому найбільша кількість присутніх на зборах – не більше 50), тепер невідомо, хто з двох заступників може привести свого представника за довіреністю від більшості членів.

Акредитація

Початок процесу акредитації дуже стурбував представників ГО УААСП, тому до складу комісії з акредитації організацій колективного управління потрапили представники об'єднань правовласників, які включають і тих, кому ГО УААСП не платить і кому не бажає звітувати. З'явився позов до профільного Міністерства про визнання незаконним наказу, яким призначено комісію з акредитації.

Подібні позови подавали інші невпевнені у своїй перемозі претендента. Міністерству навіть довелося перепризначити склад комісії, хоча представники правовласників залишилися ті ж, оскільки представницьких кандидатів просто не було.

Процес акредитації продовжувався, з'явилися перші акредитовані організації. Але того ж визначального рішення про акредитацію авторської організації, на яке весь ринок так чекав, прийнято не було ні до кінця 2019 року, ні на початку 2020 року.

Правовласники, зокрема Комп Мюзік Паблішинг, представник в Україні Universal Music Publishing, найбільшого у світі музичного видавця, б'ють на сполох через відсутність звітів та виплат. Згодом до них приєднується і широке коло правовласників, на скарги яких Міністерство відповідає лише рекомендаціями ГО УААСП розглянути такі скарги замість проведення ретельної перевірки діяльності ГО «УААСП» та вжиття заходів.

Щорічний звіт ГО УААСП за 2019 рік підтвердив марність надій щодо можливості нового керівника ГО УААСП Харчишина щось змінити на краще. Більше того, цей звіт повідомив усім про фактичне банкрутство ГО УААСП та розтрату всіх грошей авторів, які до кінця року перетворилися на борг у 11 млн грн.

Можливо втрачаючи надію на майбутнє, ГО УААСП змінює вимоги в позові, що згадувався, в Міністерство економіки і тепер просить визнати незаконними вже всі прийняті рішення щодо акредитації інших організацій колективного управління, навіть у сферах, які не стосуються авторського права.

Сьогодні Міністерство економіки не може провести конкурс з акредитації авторської організації через подані судові позови та їх забезпечення. На підписанні у Президента є Закон, який теоретично повинен перезапустити конкурс.

З 28 жовтня 2019 року фактично заблоковано можливість зборів авторської винагороди за використання музичних творів у сферах публічного сповіщення та публічного виконання через організації колективного управління. З'явилися нові зареєстровані організації колективного управління, яким може бути вигідним чергове перезавантаження конкурсу з акредитації авторської організації.

Але чи має така організація як ГО УААСП продовжувати свої змагання у цій гонці?

Незважаючи на прихід нового Генерального директора, який ніби уособлює нове гарне обличчя ГО УААСП, причетні до зазначених раніше «угод» залишилися працювати в ГО УААСП. Тому жодних суттєвих змін у її діяльності не сталося.

Тому всі відповідальні за результати акредитації повинні усвідомлювати важливість обрання музичного ринку авторської організації колективного управління. І у випадку, коли акредитованою стає організація з бекграундом, подібним до історії нової ГО УААСП, коли претендент демонструє розтрати та крадіжки, обман та інтриги, побудувати світле майбутнє для авторів неможливо. А музичний ринок в особі правовласників, якими є і автори музики, і автори слів, і музичні видавці, потребує чесної, прозорої та ефективної авторської акредитованої організації.

Читати всі новини