Переговорні кластери ЄС знову стали каменем спотикання. 8 вересня 2026 року Угорщина заблокувала відкриття кластерів 2 і 3 для України в робочій групі Ради ЄС, а 9 вересня зробила це вдруге. Тиждень раніше, 1 вересня, Будапешт не погодив результати скринінгу тих самих кластерів. Це вже не уряд Віктора Орбана, а кабінет Петера Мадяра, який обіцяв «нормальні відносини» з Києвом. Водночас ірландське головування в Раді ЄС ставить за мету відкрити всі шість кластерів до кінця року, а в Києві називають це «абсолютно реалістичним». Пояснюємо, що таке кластери, на якому етапі Україна, чому зміна влади в Угорщині не зняла блокування і що відкриття кластера означає насправді.
Що таке переговорні кластери ЄС і чому їх шість
Вступ до ЄС – це переговори про те, як країна-кандидат приведе своє законодавство у відповідність до європейського. Обсяг цього законодавства поділений на 35 розділів: від правосуддя до рибальства. Щоб не вести 35 окремих переговорів, розділи згруповані в шість тематичних кластерів, а ще два розділи, «Інституції» та «Інші питання», розглядаються окремо.
Шість кластерів такі: «Основи» (верховенство права, демократичні інституції, права людини), «Внутрішній ринок», «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання», «Зелений порядок денний і стала взаємоповʼязаність», «Ресурси, сільське господарство і згуртованість», «Зовнішні відносини».
Кластер 1 має особливий статус: він відкривається першим і закривається останнім. Тобто питання судової реформи, боротьби з корупцією й прав меншин висять над усім процесом до самого кінця, і саме через них ЄС може пригальмувати будь-який інший кластер.
На якому етапі Україна: два кластери відкрито, чотири чекають
Станом на початок вересня 2026 року Україна відкрила два кластери з шести. Кластер 1 «Основи» відкрили 15 червня 2026 року, після року угорського вето. Кластер 6 «Зовнішні відносини» – 14 липня на третій міжурядовій конференції в Брюсселі.
Кластер 6 обрали не випадково. Це найменший і найпростіший для України кластер: лише два розділи, і в обох Єврокомісія констатувала «солідну відповідність» законодавству ЄС. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга тоді заявив, що Україна «досягла 99% узгодження зовнішньої політики з політикою ЄС». Тобто це був легкий крок, спланований ще за рік до того, коли Брюссель сподівався умовити Орбана.
Наступні на черзі – кластери 2 «Внутрішній ринок» і 3 «Конкурентоспроможність». Саме їх і блокує Угорщина.
Скринінг, відкриття, закриття: що означає кожне слово
У новинах ці слова звучать як синоніми успіху, але це різні етапи з різною вагою.
Скринінг – це аудит. Єврокомісія порівнює українське законодавство з європейським по кожному розділу і пише звіт: або рекомендує відкривати переговори, або ставить «умови відкриття», які треба виконати спершу. Скринінг усіх кластерів Україна пройшла ще влітку 2025 року. Але звіт Комісії мають затвердити всі 27 держав, і саме тут Угорщина 1 вересня сказала «ні».
Відкриття кластера – це згода 27 країн почати переговори по його розділах. Не результат, а старт. Далі ЄС виставляє проміжні індикатори, і їх виконання перевіряють роками.
Закриття – фінал по кожному розділу, коли всі умови виконані. Жоден кластер Україна ще не закривала, і найближчим часом не закриє: перший заступник голови комітету Ради з євроінтеграції Вадим Галайчук називає закриття кластерів і проміжні індикатори завданням на 2027 рік і далі.
На кожному з цих кроків потрібна одностайність. Одна країна з 27 може зупинити процес на будь-якому етапі, і тривалість жодного етапу процедурами ЄС не визначена.
Чому Угорщина блокує кластери 2 і 3 після зміни влади
Хронологія вересня виглядає так. 1 вересня Угорщина в робочій групі Ради ЄС з розширення не погодила результати скринінгу кластерів 2 і 3, вимагаючи законодавчих кроків щодо угорської меншини. 3 вересня премʼєр Петер Мадяр заявив, що Україна «наразі не відповідає умовам вступу до ЄС», а її євроінтеграція має йти «за загальними правилами, без винятків і прискорених процедур». 8 і 9 вересня Будапешт заблокував відкриття кластерів у тій самій робочій групі.
Ключова деталь: конкретних вимог для зняття вето Будапешт Києву не передав. У червні сторони домовилися, що Україна доопрацює план дій щодо нацменшин із урахуванням угорських побажань щодо Закарпаття, а Угорщина в обмін зніме вето з усіх шести кластерів. Кластери 1 і 6 після цього відкрили, а на 2 і 3 домовленість не спрацювала.
Посол України при ЄС Всеволод Ченцов 4 вересня сформулював позицію Києва так: «В інтересах ЄС і Угорщини дотримуватися правил і поважати принцип заслуг». Україна не повʼязує питання меншин із відкриттям кластерів і готує законопроєкт для парламенту.
Орбан проти Мадяра: що змінилося, а що ні
Тут важливо не спрощувати. Орбан блокував відкрито: роками, без переліку вимог, з референдумом, на якому 95% учасників висловилися проти членства України. Мадяр діє інакше. Він наполягає, що «принципового вето немає», говорить про нормалізацію відносин і погодився на відкриття двох кластерів. Європейська правда описує його тактику так: «Кажуть, що готові відкрити кластери, але не зараз, а колись».
Позиція Будапешта має свою логіку, і її варто озвучити. Мадяр прийшов до влади на хвилі втоми від Орбана, але не на хвилі любові до України. Його виборці, як і орбанівські, чутливі до теми Закарпаття, а сам він не може дозволити собі виглядати мʼякшим за попередника. Формула «за загальними правилами, без прискорених процедур» дає йому змогу нікого не блокувати на словах і все блокувати на ділі.
Показовий епізод із Молдовою. Угорщина в липні дала знати, що готова відкрити Молдові кластер 3, тобто той самий, який блокує Україні. Але інші держави ЄС відмовилися розʼєднувати два процеси. Це означає, що блокування не про «загальні правила», а саме про Україну.
Водночас Угорщина не єдина обережна країна. Премʼєр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що підтримує європейський шлях України, але виступає проти прискорення процесу. Різниця в тому, що Братислава не блокує, а Будапешт блокує.
Чи реально відкрити всі шість кластерів до кінця 2026 року
Ірландське головування в Раді ЄС зробило відкриття всіх кластерів для України пріоритетом, і Галайчук 6 вересня назвав цю мету «абсолютно реалістичною», посилаючись на оцінку Єврокомісії щодо готовності України. Головну перешкоду він бачить «не в технічній готовності України, а в політичній підтримці процесу».
Арифметика така: до кінця року лишається чотири місяці, чотири кластери й одна країна, яка двічі за вересень сказала «ні» і не пояснила, що саме хоче. Технічно ЄС може відкрити кілька кластерів на одній міжурядовій конференції, як планували ще на липень, коли єврокомісарка Марта Кос сподівалася на «неймовірний вівторок». Той вівторок не відбувся.
Тому реалістичний сценарій на осінь – не «всі шість», а кластери 2 і 3, якщо законопроєкт про меншини дасть Будапешту привід відступити без втрати обличчя. Кластери 4 і 5, де сільське господарство й екологія, зачіпають інтереси Польщі та Франції і в будь-якому разі будуть складнішими.
Що відкриття кластерів означає для України насправді
Перше. Відкриття кластера не дає нічого, крім права почати переговори. Гроші, доступ до ринку й політичні гарантії Україна отримує іншими інструментами: через Ukraine Support Loan на €90 млрд, торговельні угоди, оборонні програми. Кластери важливі як показник, що процес живий, і як юридична рамка для реформ, але не як джерело швидких вигод.
Друге. Справжній тест – не відкриття, а закриття. Кластер 1 закриється останнім, і саме там лежать судова реформа, антикорупція і меншини. Тобто угорське питання нікуди не зникне після відкриття кластерів 2 і 3: воно повернеться на етапі закриття, і тоді ставки будуть вищими.
Третє. Зміна влади в Угорщині показала межі одного з головних сподівань Києва: що проблема була в одній людині. Виявилося, що проблема в структурі угорської політики, де тема Закарпаття вигідна будь-якому уряду. З цим доведеться працювати не через Брюссель, а напряму з Будапештом, і законопроєкт про меншини – перший такий крок.
Ігор Петренко – доктор політичних наук, професор кафедри політичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка, засновник аналітичного центру «Обʼєднана Україна».