Боротьба українських підприємців (далі – ФОП) проти законопроекту №6866, яким запроваджується обов'язкове використання касових апаратів, триває понад два роки. За цей час представники малого бізнесу провели десятки масових акцій протесту у всіх великих містах країни. З кожним разом мітинги мають все менш мирний характер – сутички з силовиками вже стали "нормою" для протестувальників. Проте, незважаючи на таку гостру реакцію бізнесу, уряд все ще не поспішає йти на поступки підприємцям.
Realist.online з'ясовував, хто зацікавлений у впровадженні цієї реформи, і чому українські бізнесмени готові боротися із нею до останнього.
Читайте також: Злидні реальні та вигадані: суха статистика проти суворих реалій
Непідйомний закон для мікробізнесу
З 1 січня 2022 року українських ФОП-платників єдиного податку, які мають дохід понад 1 млн грн на рік, зобов'язали до встановлення та використання касових апаратів або програмних РРО (ПРРО – програма або програма на смартфоні, планшеті, комп'ютері).
Також, незалежно від доходів, використовувати РРО мають платники єдиного податку, які:
- продають товари або послуги в інтернеті, або надають послуги доставки (кур'єрські послуги),
- торгують складною технікою, що підлягає гарантійному ремонту,
- пункти обміну валют, АЗС,
- торгують лікарськими засобами та виробами медичного призначення, що надають послуги у сфері охорони здоров'я,
- торгують ювелірними виробами,
- торгують вживаними товарами,
- працюють у сфері громадського харчування,
- надають туристичні послуги або послуги з бронювання,
- надають готельні послуги,
- торгують запчастинами до автомобілів.
Підприємці, які порушили закон, мають заплатити штраф. За першу операцію, проведену без фіскального чека, ФОП заплатить 100% вартості цього товару, а за другу та наступні — 150%.
Крім того, тепер підприємці мають вести облік товарних запасів у спеціальній формі, де фіксуватиметься надходження та збут кожного окремого товару. А перевірятиме справжність та достовірність розрахункових документів тепер буде система обліку даних РРО та ПРРО.
Також закон вводить у дію так званий "кешбек" - можливість покупця поскаржитися до контролюючих органів щодо невидачі чека або його невідповідності вимогам закону та отримати винагороду.
Читайте також: Рада дала "зелене світло" криптовалюті: що змінить новий закон
Економічну реформу активно підтримує та просуває голова Комітету Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Необхідність запровадження тотальної фіскалізації чиновник пояснює боротьбою з тіньовим бізнесом та продажем контрабандних товарів.
Самі ж підприємці сприймають закон не інакше як спробу знищення малого та середнього бізнесу в Україні та створення тепличних умов для великих торгових мереж. Про це у розмові з Realist.online розповіла голова первинного осередку "SaveФОП" у Черкасах Галина Капітон.
За її словами, для виконання всіх вимог закону підприємець має освоїти навички програмування, ведення повного бухобліку та касової дисципліни, після чого витрачати весь свій час на виконання щоденної звітності з РРО. Інакше, не пройшовши чергову податкову перевірку, ФОПу доведеться платити десятки, а то й сотні тисяч гривень штрафів.
"Незважаючи на запевнення Гетманцева про амністію для ФОПів, ми не бачимо законів, що підтверджують його слова. Я особисто знаю людину, якій, згідно із законом про ринковий нагляд, загрожує штраф 714 тис.грн за 14 проданих дитячих іграшок. В інших випадках – два штрафи по 170 тис.грн за три продані іграшки, 210 тис.грн за 4 іграшки... І йдеться про палатку на ринку, в якій товару всього тисяч на 50. Поки ми судимося, масових перевірок немає, але це не означає, що їх взагалі немає. Вони діють за принципом "рідко, але влучно". Отримуючи такий штраф, людина стикається з арештом майна. Причому спочатку податкова передає документи до суду, де накладається арешт, а потім ти можеш скільки завгодно в суді доводити, що ти не винен", - каже підприємець.
Аргументи уряду про боротьбу з контрабандою шляхом тотальної фіскалізації не витримують критики. Переважна більшість ФОП купують товар на оптових ринках України, і якщо ці точки збуту переповнені контрабандними товарами, куди логічніше було б боротися з корупцією на пунктах пропуску, через які цей товар ввозиться в країну, а не карати останню ланку цього ланцюжка за відсутність первинної документації, вважає Галина Капітон.
Читайте також: Понад 76 млн грн: названі результати місяця роботи "Інвестицій" у Sense SuperApp
У тому, що цей закон стане непідйомним тягарем для малого бізнесу, упевнений і правозахисник, співзасновник громадсько-політичного руху "Україна 30+" Павло Себастьянович.
За його словами, боротьба з мережевиками, які перекриваються ФОПами, - абсолютна фікція. Адже формально вони виконують усі норми закону: мають касові апарати, а контрабандні товари забезпечуються офіційними документами, які поставляє податкова. Тобто держава надає "сервіс" для великих фірм, а "обілетити" хочуть мільйони ФОПів, які не мають такої потужної юридичної підтримки.
"Гетманців зараз перевищує повноваження. Функція формування податкової політики лежить на міністрі фінансів. Подавати закон у Верховну Раду має Кабмін. Після цього він йде на погодження комітетом. А у нас вийшло, що уряд самоусунувся. Усі рішення приймає одна людина – голова податкового комітету, такий собі "начальник української економіки", - каже Павло Себастьянович у розмові з Realist.online.
Виступаючи проти реформи, підприємці у тандемі з депутатами партії "Слуга Народу" зареєстрували компромісний законопроект №5866-1. Незважаючи на активну підтримку депутатами різних фракцій альтернативного документа, законопроект уже тривалий час не виноситься на голосування.
Наступного тижня у Києві має зібратися рада, на якій будуть присутні голови фракцій, представники підприємців та сам Данило Гетманцев для обговорення перспектив цього документа.
Кому це вигідно?
Тотальна фіскалізація не тільки загрожує знищенням малого бізнесу в Україні, а й є абсолютно не виправданою з економічної точки зору. Про це у розмові з Realist.online заявив старший економіст CASE Ukraine Володимир Дубровський.
"На жаль, реальні дані щодо розрахунків, які ми проводили, не зацікавили тих, хто був причетний до створення цього злочинного закону. Причина в тому, що вони керувалися не інтересами економіки країни, а інтересами конкретних лобістів роздрібних мереж, для яких це дійсно вигідно" ", - каже економічний експерт.
Читайте також: "Оцифрування" бізнесу: 5 тенденцій трансформації на 2022 рік
За словами Володимира Дубровського, від контрабанди касові апарати аж ніяк не захищають. Адже її більшість надходить або через тіньовий бізнес, або через мережі за підробленими документами, які масово видаються конвертцентрами. А ось вимоги ведення товарного обліку на основі первинних документів знищить спрощену систему, головною метою якої було звести до мінімуму перевірки, щоб уникнути вимагання хабарів.
"Метою великих торгових мереж є створення картелів та монополізація даної сфери. У більшості європейських країн роздрібна торгівля картелізована. Там приймаються спеціальні закони про внутрішню торгівлю для захисту постачальників та споживачів від зловживання цими картелями", - каже експерт.
У переслідуванні інтересів великого бізнесу пана Гетманцева звинувачують і підприємці. За словами голови первинного осередку "SaveФОП" у Черкасах Галини Капітон, закон про касові апарати дозволяє мережевикам переходити на загальну систему оподаткування.
"У них є бухгалтери та програмісти, тому для них система працює просто: на одному комп'ютері містяться електронні ключі кількох ФОПів. Проводяться продажі до 5 млн.грн, після чого вводиться ключ від наступного ФОПу. Видаються фіскальні чеки. Штрафні санкції проти них не вводяться, контрольні закупівлі не проводяться. Друзі Гетманцева заробляють мільярди, поки ми розоряємось", - розповідає підприємець із 11-річним досвідом роботи.
Читайте також: Кур'єр зобов'язаний видати чек: нові правила роботи ФОП в Україні
Особливо дивним у цій ситуації виглядає мовчазна згода з тим, що відбувається, Володимира Зеленського. Адже під час своєї передвиборчої кампанії у 2019 році майбутній президент пообіцяв українцям збереження спрощеної системи та пом'якшення бюрократичного тиску на бізнес.
Крім іншого, за словами Павла Себастьяновича, у законі №6866 закладено і корупційну складову.
"Оскільки податкова служба в Україні є вкрай корумпованим органом, наявність касових апаратів та звітів – це підґрунтя для додаткових перевірок та здирств. У свою чергу ФОПи незахищені в цій ситуації, тому що за свою діяльність вони відповідають усім своїм майном. Виписуючи підприємцю штрафи на десятки і сотні тисяч гривень, його просто можуть "помножити на нуль", позбавити всього майна та будь-яких перспектив. Тому, перш ніж запроваджувати відповідальність для ФОПів, необхідно реформувати перевіряючі органи", - каже співзасновник громадсько-політичного руху "Україна 30+".
Перспективи для бізнесу та економіки
Боротьба підприємців із законом про касові апарати триває довше двох років і, судячи з подій останніх місяців, здаватися ФОПи не мають наміру. Запропоновані урядом умови роботи фактично не залишають вибору малому бізнесу: або закриватись у страху перед "космічними" штрафами, або продовжувати протести.
"На сьогоднішній день у мене на руках майно чотирьох ФОПів, які закрилися через цей закон і віддали залишки товару під реалізацію. Тепер один їде закордон на заробітки, двоє – стають на облік у центр зайнятості. Я створювала свій бізнес 11 років, працюючи на двох роботах, кожну копійку вкладала в його розвиток, щоб зараз мати можливість годувати свою дитину. Тепер влада виштовхнула мене за межі закону, тому я готова брати участь в акціях, я готова йти під їхні кийки, бо іншого виходу в мене немає. Якщо уряд не піде назустріч бізнесу, протести стануть ще більш масовими та кривавими”, - каже підприємець Галина Капітон.
Читайте також: Податки виростуть утричі: кому в 2022 доведеться "розщедритися"
Для української економіки загалом реформа Данила Гетьманцева також не обіцяє нічого доброго, упевнений Володимир Дубровський. Адже перехід значної частини малого бізнесу в тінь призведе до зниження бюджетних надходжень. Переконатись у цьому можна, згадавши досвід скасування спрощеного оподаткування за часів президентства Віктора Януковича.
"Тоді почалися перевірки первинних документів на ринках. Ці перевірки настільки налякали ФОПів, що, за офіційними даними Держкомстату, Україна втратила понад два мільйони легальних робочих місць у секторі мікробізнесу. З них близько 300 тисяч людей знайшли роботу на інших підприємствах, а решта просто пішла у тінь. В результаті ми маємо нездорову ситуацію, коли на ринках точки виплачують суми, зіставні з єдиним податком, своїм "кришам", працюючи в тіні. З ними держава особливо не бореться, зате знищує тих, хто торгує легально", - каже експерт.
Крім того, за словами економіста CASE Ukraine, в таких умовах неодмінно почастішають випадки замовних податкових перевірок, за допомогою яких мережевики позбавлятимуться дрібних конкурентів.
Читайте також: Штрафи для ФОПів піднімуть у 15 разів: за що каратимуть