За даними KSE, з 24 лютого по 1 вересня в Україні пошкоджено та зруйновано 135,8 тис. приватних та багатоквартирних будинків. Збитки житловому фонду оцінюються на рівні $50,5 млрд. На жаль, війна триває і цифри змінюються у бік збільшення. Українці, які опинилися без даху над головою, не повинні чекати завершення війни, щоб отримати компенсацію. Влада вже веде роботу у цьому напрямку - відкрито Реєстр пошкодженого та знищеного майна, створено Фонд ліквідації наслідків збройної агресії рф.
Допомагають українцям і міжнародні інституції. Днями у межах Проєкту Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: пошук тривалих рішень” презентували цифрову платформу для картографування зруйнованого та пошкодженого житла. Ця розробка може бути корисною місцевій владі, приміром, щоб контролювати терміни виконання відновлювальних робіт та фінансові транзакції, а також залучати донорів.
Realist.online поспілкувався зі старшою керівницею Проєкту Ганною Христовою про фінансову й нефінансову допомогу Ради Європи у відбудові зруйнованого житла в Україні.
- Розкажіть, будь ласка, яка мета Проєкту, чому це вже друга фаза?
- Проєкт Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень” фаза ІІ означає, що РЄ активно працює над вирішенням питань внутрішньо переміщених осіб з 2016 року. Дуже важливо розуміти, що збройний конфлікт розпочався в Україні у 2014-му і у 2022 році відбулася наступна фаза ескалації конфлікту. Але проблеми внутрішньо переміщених осіб не з’явилися у 2022 році. Офіс Ради Європи має доволі таки специфічний мандат. Ми не забезпечуємо відбудовою житла безпосередньо, але ми підтримуємо органи державної влади, місцеве самоврядування у виробленні підходів, національної та локальних політик, інструментів, таких, як ця електронна платформа для картографування зруйнованого та пошкодженого житла, - для того, щоб створити належний механізм відбудови, компенсацій за зруйноване житло, доступу до житлових прав і взагалі ширше - різних категорій прав внутрішньо переміщених осіб - освіта, соціальний захист тощо.
- Які результати І фази Проєкту?
- Результати нашого Проєкту - це позитивні зміни у політиці держави, у політиках, які відпрацьовують локальні громади. Україна зробила чимало позитивних зрушень. Зокрема, вдалося відбудувати і створити належну нормативну базу, ухвалити відповідні постанови Кабінету міністрів України, які запровадили достатньо ефективний адміністративний механізм компенсації за зруйновані з 2014 року індивідуальні будинки й квартири. У 2021 році цей механізм активно працював для Донецької та Луганської областей. Серед заявок, які були подані, 95% було задоволено. Тобто фактично близько 600 родин отримали компенсацію за зруйновані будинки. Це наочний приклад того, що саме держава спромоглася зробити достатньо ефективний механізм. Інша справа, що на сьогодні цей механізм потребує суттєвих змін - обсяг руйнації та шкода, заподіяна збройною агресією, непорівнювана. Тому треба працювати. Очевидно, що відбудова України можлива лише за активної участі міжнародної спільноти.
- За які кошти виплачувалася компенсація?
- Адміністративний механізм компенсації в Донецькій та Луганській області працював саме за рахунок державного бюджету. Україна звісно очікувала й очікує на репарації від держави-агресорки. Але люди потребують захисту тут і сьогодні, вони не повинні чекати, поки запрацює міжнародний механізм і за десятиріччя відбудуться репарації від держави-агресорки. До повномасштабної агресії механізм працював так, що фінансування відбувалося за рахунок держбюджету. Зараз повноцінного механізму компенсацій і відбудови на рівні законодавства, саме закону України, поки що не створено. Відповідний законопроєкт поданий до Верховної Ради, але він не схвалений. Тому механізм компенсації фактично на стадії розвитку.
- Якщо не вдасться скористатися конфіскованими активами рф, не вистачить бюджетних коштів, як Рада Європи може допомогти?
- Рада Європи станом на сьогодні може допомогти двома шляхами. Перше - сприяння в комунікації держави, громади з донорами, допомога в процесі, створення відповідної нормативної бази, інформаційного промоушену. Це роль саме Проєктів, які працюють в Офісі Ради Європи на місцях. Але важливо, що нарешті Україна подала заявку на доєднання до Банку розвитку Ради Європи. Його не можна плутати з ЄБРР, це різні структури. Банк розвитку Ради Європи - це структура, про яку, я сподіваюся, ви чутимете більше й більше. Держави-члени розглянули заявку України і погодилися покрити достатньо високий початковий внесок. Цей внесок мав становити близько 47 млн євро, Україна не буде їх сплачувати.
Читай також: Киянам повернуть 75% вартості генератора: названо умови для отримання компенсації
Тож сьогодні Україна фіналізує ратифікацію відповідного закону про приєднання до банку. А банк - це прямий інвестиційний інструмент, створений саме для того, щоб допомагати внутрішньо переміщеним особам, які постраждали від конфлікту, з відбудовою житла, соціальної інфраструктури з урахуванням критеріїв уразливості. Йдеться про довгі безвідсоткові або надзвичайно вигідні кредити і, що дуже важливо, про грантівську, тобто безповоротну допомогу, яка може становити більше 50% вартості фінансування відповідних Проєктів. Але, звісно, це тривалий діалог, Міністерство фінансів України буде співпрацювати з банком, будуть напрацьовуватися відповідні моделі. Це практичний інструмент безпосередньо фінансової допомоги у відбудові України вцілому. Це вже не тільки про індивідуальне будівництво, а й про охорону здоров’я, про соціальну інфраструктуру, про освітні заклади. Сподіваємося, що процедура доєднання до Ради Європи встигне завершитися до кінця 2022 року.
- Для апробації цифрової платформи для картографування зруйнованого та пошкодженого житла ви обрали Іванівську громаду на Чернігівщині. Чому саме її?
- По-перше, ця громада не знаходиться в зоні бойових дій, близько до лінії фронту. Звісно, вся Україна сьогодні - зона небезпеки. Але станом на тепер у цій громаді не продовжуються постійні обстріли, відповідно там можуть вести діяльність працівники, будівельники. Стан руйнації там певною мірою зафіксований, принаймні, він щодня не збільшується, як у Авдіївці, Мар’їнці. Другий важливий критерій - зруйновано більше 1,5 тис. індивідуальних будинків. З практичної точки зору допомогти у їх відбудові процедурно донору легше, ніж говорити про відбудову багатоповерхівок, які потребують одночасного залучення дуже потужних ресурсів.
Платформа дозволяє акумулювати руйнації, плюс повністю відстежувати увесь процес відбудови, абсолютно транспарентно, маючи всю доказову базу, з повним контролем за використанням фінансів. Щоб платформа була корисною, в громаді мають визначити, хто буде відповідальний за її постійне наповнення, за оновлення матеріалів. Тобто вона буде life instrument, коли за неї буде відповідати громада.
- Наостанок, від чого залежить, на вашу думку, успіх відбудови житла в Україні?
- Успіх залежить від наполегливості від місцевої влади, держави. Потрібно пропонувати зрозумілі прозорі рішення, тобто одного запиту про допомогу недостаньо. Треба пропонувати дуже чітко відповідно відпрацьовану законодавчу базу, працюючі платформи, конкретні процедури, конкретні проєкти, з показниками ефективності і транспарентності. Міжнародна спільнота має усвідомлювати власну відповідальність. Україна не може і не має лишитися сама, інакше [це означатиме, що] основні принципи міжнародного права просто не працюють. А ми не можемо цього дозволити.
Ми раніше писали, що Нідерланди оголосили про надання 110 мільйонів євро на закупівлю комплектуючих для ремонту зруйнованої варварськими атаками росіян енергетичної інфраструктури України.