Широкомасштабне вторгнення росії спричинило колосальні збитки нашій країні. За попередніми оцінками, відбудова України після війни обійдеться щонайменше в $349 млрд. Таку цифру називали під час Міжнародної конференції з реконструкції та модернізації України, що відбулася 25 жовтня у Берліні. Однак росія продовжує атакувати об’єкти житлового фонду, цивільної та критичної інфраструктури, отже ця цифра не є остаточною. Та безсумнівно одне: агресор має заплатити за всі завдані збитки.
Президент, уряд, дипломати працюють над тим, щоб стягнути понад $300 млрд, заморожених на Заході, зауважив під час Київського міжнародного економічного форуму прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Ця сума включає суверенні активи рф, активи олігархів та російського бізнесу й буде спрямована для відновлення країни. Крім того, у питанні повоєнної відбудови великі сподівання країна покладає на малий та середній бізнес, а також на залучення іноземних інвестицій. Realist.online поспілкувався з членом комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Олексієм Устенком про кошти на відбудову, на які може сподіватися Україна.
- Західні країни заморозили понад $300 млрд російських активів. На вашу думку, цього вистачить для покриття збитків, завданих Україні агресором?
- Зараз нам складно це зрозуміти. Ми знаємо, що є близько $300 млрд заморожених російських активів по світу. Потрібно, щоб світова спільнота передала їх Україні для відбудови. Разом з тим ми бачимо, що творить рф і збитки, які сьогодні ми можемо нараховувати, за різними підрахунками - до $1 трлн. Це надзвичайно велика сума. Треба також взяти до уваги, що коли ворог стріляє по інфраструктурі, багато підприємств перестає функціонувати. Ті, які працювали в три зміни, ледь-ледь в одну працюють. Безумовно, бізнес, який менше використовує електроенергії, може обходитися генераторами, але ж це не панацея. Тому будуть збитки, які понесуть наші підприємства. Ми розуміємо ситуацію на сьогодні, але до кінця не можемо порахувати, бо ще маємо звільнити Маріуполь, Донецьк, Луганськ, Крим. Ми не розуміємо, які там збитки будуть, але припускаю: вони будуть фантастичні. Тому сума репарацій, яку країна-агресор має виплачувати, має бути набагато більшою.
- Генасамблея ООН 14 листопада ухвалила проект резолюції щодо репарацій Україні. Механізм виплати репарацій уже вироблений?
- Це шлях, який ми ще маємо пройти.
Читай також: Продажі "в темну": як перебої з електрикою змінили роботу торговельних мереж і вартість товарів
- Скільки Україна арештувала активів громадян та компаній рф?
- Цифру зараз складно назвати. Думаю, що таких об’єктів, яких ще не арештували, дуже багато. Я, як керівник нашого Полтавського осередку (Устенко очолює Полтавську обласну організацію партії "Слуга народу" - ред.), розумію, що у нас на Полтавщині було багато підприємств, де власниками були громадяни країни-агресора, чиї активи сховані за кіпрськими компаніями. Безумовно, ці активи мають бути конфісковані, а гроші спрямовані на відбудову України.
Чи напрацьована законодавча база з приводу порядку компенсації для громадян, які втратили житло?
Частково напрацьована. Але це має бути комплексний механізм. Наприклад, якщо у вас зруйнований будинок, то, безумовно, на цьому самому місці має з'явитися такий самий будинок, який був. Механізм в процесі розробки. Наш комітет активно працює над цим, крім того у комітету регіонального розвитку є велика база напрацювань.
Читай також: Битва демократів та республіканців за фінанси: чи може Україна залишитися без допомоги США
- На вашу думку, чи може Україна залучити зовнішнього інвестора, не дивлячись на війну? Що для цього потрібно зробити?
- Аби вже сьогодні зацікавити потенційного інвестора, головне - потрібно розробити механізм страхування воєнних ризиків. Бізнесу важливо мати страховку на випадок "прильоту" ракет, руйнування. Як я розумію, Офіс Президента розробляє такий механізм страхування ризиків. Це те, що має бути зроблено вже зараз.
- Як гадаєте, Україна цікава закордонним інвесторам?
- Ми дуже цікаві. А в перспективі, після нашої перемоги, ми матимемо економічний бум, оскільки, по-перше, за два-три роки ми будемо повноцінним членом Європейського Союзу, ми вже кандидат; по-друге, Україна - це модно, ми наслуху й це буде тривати довго. Ми маємо цим скористатися, щоб заманити сюди якомога більше інвестицій. Разом з тим розуміємо, що світ теж змінюватиметься і безумовно, багато підприємств, які з 70 - 80-х років переносили бізнеси в країни Азії, будуть переносити їх сюди. Чому? Бо для європейських виробників вигідна коротка логістика, а також висококваліфіковані кадри, які пропонує Україна.
Як ми раніше писали, прем'єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Угорщина не підтримає плану Європейського Союзу щодо виділення Україні 18 мільярдів євро фінансової допомоги в наступному році. Відмова Угорщини загрожує повним зривом плану, оскільки зміни до бюджетних правил ЄС вимагають одноголосного схвалення країн-членів.