З 2 липня 2021 року компанії-нерезиденти, які надають електронні послуги в Україні й заробили на цьому за останній календарний рік (з 1 січня по 31 грудня) понад 1 млн грн, повинні платити ПДВ. Згідно із законом № 1525-IX, іноземні компанії без офіційного представництва в нашій країні зобов’язані платити до бюджету податок на додану вартість у розмірі 20 %. До таких компаній належать, зокрема, Google, Netflix, Facebook і Coursera, окремі сервіси Amazon і так далі.
Що передбачено законом та як це має вплинути на бізнес у короткому огляді від Realist.online.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тарифи на ЖКГ знову виростуть: скільки доведеться платити українцям
Яких компаній це стосується
ПДВ будуть платити бізнеси, які надають електронні послуги. До них належать:
- постачання й дистанційне обслуговування програмного забезпечення;
- доступ до баз даних, зокрема використання пошукових систем і служб каталогів в інтернеті;
- постачання фільмів, книжок, ігор, музики, журналів, фотографій та подібного;
- рекламні послуги в інтернеті;
- дистанційне навчання, якщо воно не потребує участі викладача;
- доступ до електронних ресурсів;
- хмарні послуги.
Неелектронними вважаються такі послуги:
- прокат автомобілів, послуги громадського транспорту, доставка їжі й подібне (якщо через інтернет тільки замовляють/бронюють послугу, а фактично надають її офлайн);
- дистанційне навчання, при якому інтернет використовують як засіб зв’язку між викладачем і учнем;
- надання доступу в інтернет;
- консультації по електронній пошті.
Що зміниться для нерезидентів України
Іноземні компанії, які підпадають під цей закон, зобов’язані зареєструватися як платники ПДВ через спеціальний електронний сервіс. Вони будуть віддалено відправляти спрощені звіти про виплату податків у електронній формі українською чи англійською мовою.
Компанії зможуть обирати, у якій валюті платити податок: у доларах чи євро.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прибуткові канікули: топ-7 законних дохідних робіт на літо для підлітків
Що змінить закон для українських компаній
У Податковий кодекс також внесли поправки щодо дати оформлення електронного документа. Датою оформлення вважається та, яка в самому документі вказана як дата його складання. Дата розміщення електронного підпису ні на що не впливає.
Олександр Вернигора, СЕО Deals та Голова інформаційно-комунікаційного комітету Спілки українських підприємців, розповів Realist.online про зміни в законі:
«Ми в Комітеті з інформаційно-комунікаційних технологій СУП давно знали про проблему з визначенням дати оформлення документів. Багато підприємців не переходили на електронний документообіг саме з цієї причини. Тому ми надіслали в Мінцифри та Міністерство фінансів пропозиції врегулювати це питання. Зараз, коли формулювання чітко прописано в Податковому кодексі, у бухгалтерів та підприємців зникнуть побоювання з цього приводу. Отже, можемо очікувати, що бізнес буде активніше впроваджувати ЕДО», - зазначив Вернигора.
Крім того, згідно з новим законом з 1 січня 2022 року українським компаніям не доведеться платити ПДВ, коли вони оплачують виробництво чи розповсюдження реклами за кордоном.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як працюватиме нова пенсійна система: інтерв'ю з головою комітету ВР Галиною Третьяковою