Давайте рахувати. Утримання нашої газо-транспортної системи (ГТС) - приблизно 35 млрд грн на рік.
З яких 30 млрд в еквіваленті надходить від транзиту російського газу, а 5 млрд грн - від внутрішніх користувачів ГТС з перенесенням цих витрат на споживачів.
Тобто, ризик втрати транзиту газу в 2024-му році - це не тільки технічні труднощі з роботою ГТС, а й фактор розбалансування фінансового потоку Укртрансгазу та оператора ГТС.
Внутрішню частину фінансування доведеться збільшувати мінімум у 5-10 разів.
У результаті, за фіксованої ціни газу на рівні приблизно 8 тис. грн за тис. м куб, транспортування і розподіл у сумі може зрости до ..... 10 тис грн за тисячу кубів.
При цьому, ця цифра не буде фіксуватися державою на відміну від ціни на газ.
Транспортна складова може зрости до 55-60% від ціни, а сама ціна - до 18 тисяч, з яких 8 000 складе ціна газу, а 10 000 - транспортування і розподіл.
При цьому, нам будуть говорити, що такий рівень транспортної складової характерний для ЄС (старі казки про головне).
Можна, звісно, розраховувати на субсидії, але верифіткація одержувачів оних і критерії субсидіантів стануть ще жорсткішими.
До речі, ніхто не обіцяв під час війни не підвищувати ціну на транспортування.
Загалом, у 2024 або 2025 роках може бути знайдено дуже елегантне рішення, як компенсувати дефіцит обігових коштів у нашій ГТС і покрити збитки від позабалансів - у рази підвищити транспортну складову ціни на газ для населення і підприємств.
І мораторій не буде цьому на заваді навіть якщо війна продовжиться.
Тому, на мій погляд, єдиний вихід - це запуск моделі газового хаба в Україні.
На першому етапі - об'єднання можливостей ГТС і підземних газових сховищ (ПГС).
На другому - перенесення вузлів обліку газу із західного кордону на східний і повна інтеграція нашої ГТС у європейську систему.
На третьому - створення географічного хаба з прив'язкою до ПГС і ГТС.
Потім - передача хаба під управління провідних європейських газових трейдерів і закільцьовування на них переговорів із Газпромом щодо обсягів транзиту.
Надалі - розвиток зрілого хаба: диверсифікація газових портфелів, ціновий бенчмарк для України і торгівля фінансовими інструментами.
Де брати газ?
Приблизно 20 млрд м куб газу власного видобутку і цю цифру потрібно нарощувати.
Плюс 40 млрд м куб - транзит російського газу.
Ще до 10 млрд м куб - отримання газу через інтерконектори з південних гілок і трансанатолії.
Приблизно 5 млрд м куб - імпорт з Єгипту за схемами заміщення (з європейської ГТС) в обмін на зерно.
Сумарно - до 75 млрд м куб. До речі, польський газовий хаб - удвічі менше.
Навіть якщо в реальності буде лише транзит і власний видобуток - це 60 млрд м куб - обсяг достатній для функціонування хаба.
До речі, крім наповнення газом нашої ГТС, хаб вирішить ще низку стратегічних завдань:
1. перехід на модель єдиної ціни: власний хаб +, замість імпортного паритету
2. створення стимулів для інвестицій у наш газовидобуток - приватні інвестиції прийдуть в Україну тільки за наявності газового хаба.
Інакше, весь газовидобуток і функціонування ГТС доведеться фінансувати за рахунок коштів держкомпаній і держбюджету з перенесенням цих витрат на споживачів.