Осіння фестивальна лихоманка готує глядача до головної події кінороку — вручення премії Оскара. Екрани Венеції, Торонто, Нью-Йорка та Лондона вже познайомили кіноманів з головними претендентами на цьогорічну золоту статуетку.
Свій статус головного репетиційного майданчика уже третійрік поспіль впевнено утримує Венеціанський кінофестиваль, який проходить на початку вересня наострові Лідо. Стрічки, що були представлені тут вперше — «В центрі уваги"(Spotlight)та «Бердмен» — вже два роки отримують головну премію Американської кіноакадеміїу номінації «Кращий фільм».
Цього року вже два фільми — учасники Венеціанського фестивалю — претендують на те, аби потрапити до шорт-листа у категорії «Краща жіноча роль» — Емма Стоун з мюзиклом «La La Land"та Наталі Портман з байопіком «Джекі».
Для Наталі Портман Венеція стала особливим талісманом, адже шість років тому тут відбулася прем'єра «Чорного лебедя» Даррена Аронофські, який не тільки приніс Портман Оскара за головну роль, а й змінив вектор її акторського амплуа «правильної дівчинки». Окрім стрічки «Джекі», Портман презентувала у Венеції ще один фільм режисера Ребекки Злотовськи"Планетарій", в якому вона зіграла головну роль разом із зірковою дочкою Ванесси Параді та Джонні Деппа — Лілі-Роуз Депп.
Серед своїх зіркових колег Наталі Портман завжди виділялася наполегливістю і послідовністю у прийнятих рішеннях. Між зйомками у «Зоряних війнах» актриса закінчила з відзнакою вищу школу, а згодом отримала ступінь бакалавра з психології Гарвардського університету: «Я краще буду розумною, ніж кінозіркою», — заявила у 1994 році Наталі в інтерв'ю USA Today.
В юному віці Портман відмовлялася від проектів, де їй довелося б грати у відкритих сексуальних сценах. Одного разу під неї таки переписали сценарій фільму Anywhere But Here — продюсери надто боялися втратити іншу «зірку» Сьюзен Сарандон, яка не хотіла зніматися без Портман.
З восьми років Наталі веде вегетаріанськийспосіб життя, є членом багатьох міжнародних організацій, серед яких OneVoice Movement та FINCA International — організації, які допомагають фінансувати жінок-власниць бізнесу у країнах, що розвиваються. Активно підтримує Демократичну партію США та бере участь в агітаційному турі на підтримку кандидата у президенти від демократів — Гілларі Клінтон. На попередніх виборах актриса активно підтримувала Барака Обаму, а до того — сенатора Джона Керрі, футболку з ім'ям якого полюбляла носити на публіці.
Між політичною агітацією та очікуванням другої дитини Наталі продовжує від фестивалю до фестивалю представляти дві нові стрічки — «Джекі» та «Планетаріум». Після прем'єри у Венеції обидва кінофільма показали у Торонто, де «Джекі» здобула нагороду Platform Prize. 12 жовтня «Планетарій» презентували на Лондонському кінофестивалі, а 13 жовтня Портман особисто представила «Джекі» на кінофорумі у Нью-Йорку.
Підтримуючи у виборчих перегонах екс-першу леді Гілларі Клінтон, Наталі Портман сама зіграла роль чи не найзагадковішої першої леді в історії США — Жаклін Кеннеді. Байопік"Джекі" — американський дебют чилійського режисера Пабло Ларраіна, котрий у нестандартний спосіб змішування фактів і відчуттів розповідає події трагічної загибелі президента США Джона Кеннеді.
Це не епічне полотно, як «Принцеса Монако» з неперевершеною Ніколь Кідман у головній ролі і аж ніяк не трагічна історія з надривом принцеси Діани в однойменному фільмі, де Діану грає Наомі Воттс. Чилійський режисер представляє глядачеві зовсім новий історичний наратив — без епічності, патріотичного сентименталізму і власне без самого Кеннеді.
У кадрі — дружина загиблого президента Жаклін «Джекі» Кеннеді, скорботна вдова і перша леді, яка після загибелі чоловіка намагається контролювати формування міфу навколо його історичної особистості. Фільм відзнятий на плівку 16 мм з телевізійним кадруванням, наче архівна хроніка, в якій детально точно відреконструйовані сцени того трагічного передвиборчого туру, і водночас наче продовження того, що залишилося за «офіційним» кадром. Саундтрек композитора Міки Леві як невід'ємна складова кадру передає буквально фізичний біль героїні Портман.
Наталі Портман вперше персоніфікувала на екрані справжню історичну постать, хоча, окрім широкої посмішки, між актрисою та її прототипом немає особливої фізичної схожості. Для цієї ролі Наталі віддивилася години відеоматеріалів, аби вловити тембр голосу Жаклін, її міміку та рухи. Досить складно було вжитися в образ Джекі, адже перша леді дуже прискіпливо ставилася до власного публічного іміджу.
Іноді Портман виглядає маленькою худенькою дівчинкою, засунутою у квадратні, важкі, наче обладунки, костюми Джекі Кеннеді. Акторкабільше втілює ідею та образ першої леді, ніж безпосередньо імітує її. У цьому й є прерогатива Портман — вона ніколи не розчиняється у своїх героїнях, а навпаки, створює простір між персонажем та публікою для того, щоб глядач самостійно заповнив його власними емоціями.
Критики оцінюють інтерпретацію Портман як гідну номінаціїна Оскар, поряд з Еммою Стоун із La La Landта Розамунд Пайк з United Kingdom, фільмом-відкриття Лондонського кінофестивалю. Окрім інтерпретації Портман, сам фільм обіцяє стати незабутнім глядацьким враженням, як Трієрова «Меланхолія» чи «Плем'я» Мирослава Слабошпицького.
Байопік «Джекі» вийде у світовий прокат 2 грудня 2016 року.
У фільмі Ребекки Злотовськи «Планетарій», на відміну від жорстокої реальності історії Джекі Кеннеді, Наталі Портман грає американського медіума Лору Барлоу, яка разом з сестрою Кейт (Лілі-Роуз Депп) поневіряється передвоєнною Європою 30-х років у пошуках дороги додому, до Америки. Дві сестри влаштовують публічні спіритичні сеанси, аж поки не зустрічають кінопродюсера Андре Корбена (Еммануель Селінджер), який знайомить їх з магією творення кіно.
Корбен, звихнутий на спіритизмі, хоче революціонувати кінематограф за допомоги двох надзвичайних сестер. Фільм, власне, і є суцільним спіритичним сеансом, оніричною красивою казкою, де Наталі Порман виглядає як ніколи дорослою, не тільки порівняно з її молодою коліжанкою Депп. Режисерка спостерігає, іноді навіть занадто довго і прискіпливо, за холодною і водночас магнітичною, як Грета Гарбо, Наталі Портман. Злотовськи не вдалося проникнути під шкіру Портман, як це зробив Аронофські у «Чорному лебеді» чи Пабло Ларраін у «Джекі», вона лише зуміла оголиты її панічні та пристрасні грані на фоні, здавалося б, залізного спокою.
Стрічка «Планетарій» вийде у світовий прокат 16 листопада.
