«Як музика стала вільною. Цифрова революція та перемога піратства» — це історія про масове божевілля, музику, злочинність і великі гроші. Це опис життя провидців та аферистів, магнатів і технічно підкутих підлітків. Стівен Вітт розповідає про найбільшого музичного пірата в історії, найпотужнішого керівника музичного бізнесу, революційний технологічний винахід і нелегальний веб-сайт, який учетверо перевершив обсяг музичного онлайн-магазину iTunes Music Store.
Це — книжка про унікальний історичний момент, коли звичайне життя назавжди поєдналося зі світом інтернету, а вся музика, записана на звуконосіях, раптом стала доступною і безкоштовною для всіх.
Автор книги Стівен Вітт — американський журналіст, випускник Чиказького університету й Вищої школи журналістики Колумбійського університету в Нью-Йорку. Він — дописувач журналу New Yorker.
«Як музика стала вільною» — це майже ідеальний екскурс у світ, який зазвичай залишається закритим для слухача. По суті, це велика стаття про музичну індустрію і розвиток технологій, що призвели до піратства. Але автор поділив її на частини, аби поступово розкрити суть хитросплетіння звуків, які ми буденно звикли чути з навушників. Пісні, які здаються багатьом лише частиною музичної колекції на плеєрі, мобільному чи комп’ютері, насправді є результатом боротьби з відстоювання своїх прав у лейблі.
Стівен Вітт хоче поділитися з читачем геть усім — починаючи від того, як команда дослідників ретельно створювала формат mp3, і закінчуючи музичними контрабандистами, нахабству яких просто не було меж. Для того, щоб розповідь була хронологічною і водночас цікавою, Вітт витратив на написання книги цілих п’ять років. Завдяки цьому читач отримав готовий посібник по світу музичної індустрії.
«Аж нарешті я опинився у найдивовижнішому з усіх знайдених місць — у маленькому містечку в західній частині Північної Кароліни, яке здавалося максимально віддаленим від глобального перетину технології і музики. Це невеличке містечко Шелбі з міським краєвидом баптистських церков, обшитих дошками, і шаблонних корпоративних франшиз. Там мешкала одна людина, яка, діючи сама-самісінька майже в повній ізоляції, протягом восьми років вибудувала собі репутацію найжахливішого з усіх цифрових піратів. Чимало файлів, які я колись «спіратував» — мабуть, навіть більшість з них — походили саме від нього. То був «нульовий пацієнт» музичного інтернет-піратства, але майже ніхто не знав його імені.
Упродовж більш ніж трьох років я намагався завоювати його довіру. Сидячи у вітальні на ранчо його сестри, ми годинами розмовляли. Те, що він мені розповідав, приголомшувало — інколи його зізнання здавалися майже неймовірними. Проте всі деталі підтверджувалися, і одного разу, закінчуючи інтерв'ю, я не міг не запитати:
— Делле, чому ти нікому не казав про це раніше?
— Чоловіче, мене ніколи ніхто про це не запитував".
Видання «Як музика стала вільною» навряд чи можна прочитати, так би мовити, залпом. Воно перевантажене фактами і персонами. Тому насолоджуватися ним слід поступово, поринаючи в таємниці носіїв інформації та усвідомлюючи жагу меломанів в одну мить заволодіти всією музикою світу.
Стівен Вітт «Як музика стала вільною. Цифрова революція та перемога піратства»
Переклав з англійської Юрій Семенов
Київ,"Наш формат", 2017
