Роман Шпек — український державний діяч, дипломат
Міністерство фінансів у переважній більшості країн є ключовим центром економічної політики у виконавчій гілці влади. Важко знайти приклад успішних реформ, де не було б лідерської ролі Міністерства фінансів. Важко знайти успішну країну з поганим управлінням державними фінансами.
В Україні Міністерство фінансів наділено функціями, подібними до його аналогів в інших країнах світу. Бюджетне планування, виконання бюджету, управління державним боргом, здійснення запозичень від імені держави, безпосередня участь у програмах співпраці з міжнародними фінансовими організаціями — важливість цих функцій важко переоцінити.
Зазвичай міністр фінансів не є ключовою політичною фігурою в уряді, а досягнення Міністерства фінансів відповідають відомій приказці «гроші люблять тишу»: їх не піарять, тому що вони можуть бути непопулярними або незрозумілими. Звичайно керівників Міністерства фінансів називають успішними вже після їхньої каденції, тоді як політики, навпаки, збирають (або не збирають) врожай популярності тут і відразу гучно розрекламованими досягненнями.
Робота Міністерства фінансів схожа на годинник: коли вона добра, всі вважають це за даність і не віддають цьому ради, проте коли щось ламається — стає відразу дуже помітно та незручно. Спробую оцінити деякі аспекти роботи фінансового годинника України за останні роки.
Важливим досягненням є стабілізація державних фінансів. Якщо у 2013−2014 роках дефіцит Зведеного бюджету становив 4,3−4,5% ВВП, то у 2015−2017 роках він був удвічі-утричі меншим. Так, у 2017 році дефіцит Зведеного бюджету скоротився до мінімуму за останні 10 років — 1,4% ВВП. Міністерство фінансів послідовно відстоювало позицію про обмеження бюджетного дефіциту, незважаючи на численні заклики та спроби збільшити видатки понад можливості економіки.
Стабілізація бюджетного дефіциту суттєво впливає на стратегічне поліпшення фінансового стану країни. У 2015−2017 роках Державний бюджет виконується з первинним профіцитом. Цей ключовий показник сталості державних фінансів означає, що без урахування видатків на обслуговування державного боргу системно держава має профіцит казни, що дуже важливо для оцінки її платоспроможності на тривалій дистанції. Що більше, у 2017 році первинний профіцит Державного бюджету перевищив 2% ВВП. Наприклад, це суттєво більше, ніж передбачала програма EFF з Міжнародним валютним фондом на момент її схвалення у 2015 році.
Згадавши 2015 рік, не можу не пригадати велику роботу Міністерства фінансів з реструктуризації зовнішнього боргу. Тоді Україна змогла позбутися переддефолтного стану і вибороти кілька років пом’якшеного боргового календаря для відновлення золотовалютних резервів і проведення структурних реформ. На жаль, ця кредитна пауза не була ефективно використана для здійснення реформ. У 2015 році Міністерством фінансів було закладено основи для тієї фіскальної стабільності, про яку йшлося вище.
Завдяки підтримці гарного бюджетного балансу Україна змогла розгорнути тенденцію з державним боргом: після досягнення максимуму у 81% на кінець 2016 року відношення сукупного державного боргу до ВВП впало до менш ніж 74% у 2017 році та, імовірно, скоротиться до менш ніж 70% у 2018 році. Стабілізація валютного ринку також завдячує кращій бюджетній політиці, адже НБУ вже понад два роки більше не доводиться здійснювати емісійне фінансування балансу державного сектора. Чиста грошова емісія НБУ у 2016−2017 роках була близькою до нульової позначки.
Як керівник банківської асоціації не можу не зазначити конструктивну роль Міністерства фінансів України у вирішенні багатьох проблем банківської системи, особливо у напрямі усунення несправедливих підходів до оподаткування банків.
Сьогодні перед Міністерством фінансів стоїть багато викликів, від вправного та своєчасного реагування на які залежить майбутнє України. Зокрема, це реформування величезного сегмента банківської системи у державній власності за кращими світовими практиками, забезпечення разом із НБУ синергії бюджетної та монетарної політики, обмеження стимулів і можливостей для «тіньової» економіки, пошук оптимального балансу між оподаткуванням й економічним зростанням. Щиро бажаю українському Мінфіну успіхів, адже від цього залежить і поліпшення перспектив роботи українських банків.
