— Тож, повернемось до варіантів вирішення ситуації. Яке Ваше бачення?
— По-перше, я вважаю, що ми маємо дотримуватись законів України, основним з яких є Конституція. Якщо ми це почнемо робити, тобто ми як Україна, то, гадаю, в нас дуже гарні перспективи і в Європі, і в світі. Якщо ж ми не будемо дотримуватися своїх же законів, то шанси на вихід з будь-якої кризи мінімальні. Немає проблем, хочете, щоб ми тут навчались однією лише мовою, змінюйте Конституцію, будемо казати тоді, що от, ми додержуємось закону. Але Конституцією ці права надані, і будь-який закон, що приймається, не може їй суперечити.
— Зміна законів — це одне питання, але все ж є речі, які реально мотивують людей. От Ви спілкуєтеся вже не з одним поколінням закарпатських угорців, як вважаєте, що мотивує їх виїжджати чи залишатися?
— Було б дуже просто сказати, що це матеріальна складова. Звісно, вона важлива, і для молоді в тому числі. Проте не менш важливими є права і свободи, а ще — перспективи. Якщо можуть бути забезпечені в державі класичні права і свободи і продемонстрована перспектива, цього може бути достатньо для того, аби залишитися. Все інше прив'яжеться.
— Тобто економічна складова – це не основа мотивації?
— Усі говорять про економіку, і я згодний на 100%, що матеріальне забезпечення — це важливо, але молоді потрібно комфортно почуватися там, де вона живе.
— Наскільки в даному ключі для закарпатських угорців важливою є прив'язаність до рідної землі? Чи важливо їм жити саме там, де вони народилися?
— Безумовно ці питання важливі, тому вони тут вже понад 1000 років й живуть. Але кожен сам вирішує, що для нього краще. За останні 20-30 років дуже багато угорців виїхало, і це дійсно масштабні показники.
— Як реагують Ваші студенти на сьогоднішню ситуацію в Україні? Чи бачать вони себе в цій країні через 10 років?
— Я думаю, що на це питання не відповість будь-який студент. Адже ситуація в країні дуже нестабільна. Ми не бачимо руху до Європи, хоча дуже схвально сприймали всі намагання рухатись у напрямі ЄС. Проте ті дії, які наразі бачимо, якраз призводять до зворотного ефекту. Хто міг би сказати три роки тому, що Україна посвариться з румунами, угорцями і поляками? Тому я говорю, що дуже важливо, аби людина, яка живе в країні, знала свої перспективи.