Адвокат Віталій Бойчук про урядове «мистецтво планування».
Весна у цьому році стала фундаментальною для нашої держави щодо планування змін, адже про них йшлося відразу в кількох документах найвищого рівня — у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 р. № 275-р, яким затверджено Середньостроковий план пріоритетних дій уряду до 2020 року та План пріоритетних дій уряду на 2017 рік, а також у Меморандумі про економічну і фінансову політику, що надісланий МВФ 2 березня 2017 року.
Тезисно: уряд декларує економічне зростання, що відбудеться через побудову сильної та конкурентоспроможної економіки, забезпечення сталого зростання ВВП на 4−5% на рік, відходження від сировинно орієнтованої економіки.
Шлях, яким виконавча влада піде до здобуття обіцяного економічного зростання, розкрито у Плані-2017 та Меморандумі, і щоб проаналізувати, які саме зміни очікують українську економіку в найближчому майбутньому, слід зіставити вищевказані документи.
Насамперед варто відзначити, що уряд у багатьох заходах Плану на 2017 рік є лише проміжною ланкою. Наприклад, його завданням по багатьох заходах є підготовка законопроекту, а питання, чи стане законопроект законом — уже до Верховної Ради.
До основних заходів, які передбачає Кабінет Міністрів для забезпечення розвитку економіки, входять такі:
— розробка законодавчих підстав для запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення;
— запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів;
— запровадження податку на виведений капітал;
— подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб;
— запровадження загального декларування доходів і витрат фізичних осіб та податкового контролю за відповідністю доходів і витрат громадян з використанням непрямих методів;
— розвиток електронних сервісів для платників податків та вдосконалення баз даних, що використовуються для адміністрування податків;
— створення нового органу замість податкової поліції;
— продовження реорганізації Державної фіскальної служби (ДФС) та реформування державної митної справи;
— збільшення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до рівня, передбаченого директивою ЄС;
— розвиток державних банків;
— розробка і впровадження комплексної програми підвищення фінансової обізнаності;
— підготовка Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва, Національної програми з розвитку конкуренції, Офісу розвитку інновацій, Стратегії розвитку промислового комплексу, Національної стратегії поводження з відходами;
— створення та ведення на іноземних мовах туристичного веб-порталу Visit Ukraine;
— проведення конкурсного продажу ПАТ «Одеський припортовий завод», АТ «Харківобленерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго», ПАТ «Миколаївобленерго», ПАТ «Хмельницькобленерго», ВАТ «Тернопільобленерго», ПАТ «Центренерго»;
— переоснащення виробничих потужностей підприємств оборонно-промислового комплексу України.
Загалом розділ «Економічне зростання» Плану на 2017 рік передбачає 232 заходи, яких повинен вжити уряд за вісім місяців, що залишилися в 2017 році.
Очевидно, що частина завдань, перелічених у Плані-2017, перейде до Плану-2018, проте певні заходи із запланованих урядом вже було внесено до зобов’язань України перед МВФ згідно з укладеним Меморандумом, тому порушити строки їх реалізації значно складніше, ніж обіцянки, дані народу.
Порівнявши План уряду та Меморандум з МВФ, необхідно звернути увагу на кілька проблемних моментів, які уряд «загубив» в економічному блоці свого Плану.
Так, Кабінет Міністрів не включає до свого Плану на цей рік зміни у спрощеній системі оподаткування, проте Фонду влада обіцяла посилити вимоги до режиму спрощеного оподаткування з 1 січня 2018 року як до такого, що «створює суттєву прогалину в нашій системі оподаткування». Важко спрогнозувати як заплановане економічне зростання може поєднатися з підвищенням податкового навантаження на осіб, які працюють на єдиному податку.
В економічному блоці Плану без уваги уряду залишилося й питання вирішення проблем Пенсійного фонду. Це більш, ніж серйозна фінансова проблема, адже перед МВФ Україна задекларувала, що дефіцит пенсійного фонду перевищив 140 млрд грн у 2016 році.
Поза Планом-2017 залишилося й питання повної приватизації ДП «Укрспирт», яке вже пообіцяли МВФ.
Проте в одному складному питанні уряд і перед народом, і перед МВФ відвертий — українців готуватимуть до запровадження купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення. Влада пообіцяла МВФ не продовжувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення після 2017 року, а також «запустити кампанію з інформування громадськості, аби роз’яснити переваги цієї реформи».
Згідно з Планом уряду громадянам слід очікувати розширення податкового контролю, адже заплановане загальне декларування доходів і витрат фізичних осіб та контроль за відповідністю доходів і витрат непрямими методами може зачепити всі верстви населення.
В цілому можна стверджувати, що у Плані-2017 відсутня частина непопулярних у виборців тем, на яких наполягає МВФ. По закінченні «планового періоду» варто буде проаналізувати, кого уряд здивує більше — своїх громадян, впровадивши всі проблемні питання «поза планом», чи МВФ, змусивши Фонд відтермінувати граничні строки для виконання структурних «маяків» по непопулярних в електорату завданнях.