Основною проблемою вітчизняної безпілотної авіації є відсутність ударного компонента. Військові останні кілька років намагаються вирішити це питання, але поки все залишається на рівні турецьких «Байрактарів», які, по-перше, є більше розвідувально-ударною платформою з обмеженими ударними можливостями, а по-друге, їх кількість і вартість не дозволяє говорити про якийсь вибуховий ефект навіть на такій вкрай обмеженій ділянці фронту як лінія розмежування на Донбасі.
Спроби ухвалити на озброєння баражуючих боєприпасів ака дрони-камікадзе поки не увінчалися успіхом. Польські Warmate судячи з усього не пройшли державні випробування, хоча на озброєння тієї ж польської армії вони надходять.
Такий стан речей відзначили і численні вітчизняні виробники, які за останній час «викотили» цілий ряд ударних безпілотників самої різної конструкції. І таким собі «ярмарком марнославства» стала недавня збройна виставка «Зброя та Безпека-2 021». Огляд деяких найбільш цікавих концептів хотілося б привести в цьому матеріалі.
Читайте також: ЗСУ отримали швидкісний безпілотник з керуванням через окуляри
Безпілотний ударний комплекс RZ-500
Представлений фірмою ПрАТ «Рамзай», що входить в «Лігу оборонних підприємств України». Перший ударний безпілотник вертолітного типу в Україні. Як запевняють розробники дальність польоту апарату - 300 км, а знаходиться в повітрі він може близько трьох годин. Всі дані розрахункові, так як льотні випробування фірма збирається почати тільки в цьому році. Озброєння апарату на виставці представлено не було, проте судячи з усього це пара протитанкових ракет типу РК-2В «Бар'єр-В». Адже саме ця контора проводила в інтересах ЗСУ роботи по інтеграції цих ракет на вертольоти Мі-8МСБ-В.
Читай також: В Україні розробляють безпілотний військовий вертоліт (фото)
Ударний безпілотник UJ-22 Airborne
Зовсім невідома на ринку безпілотників фірма представила цілу лінійку ударних апаратів, найбільш цікавим з яких є UJ-22 Airborne. У цьому апараті реалізована досить таки прагматична ідея безпілотного бомбардувальника - носія боєприпасів різного калібру. На виставковому зразку виробник представив допрацьовані для скидання з БПЛА 82-мм мінометні міни, а також ерзац протитанкові боєприпаси - по суті бойова частина реактивної гранати з РПГ-7, знову-таки адаптована.
Крім боєприпасів безпілотний апарат може приймати з корисного навантаження фотоапарат, оптико-електронну станцію.
У рекламних проспектах вказана максимальна швидкість польоту в 200 км/год при наявності електричного двигуна в 20 к.с., час знаходження в повітрі 14 годин. Максимальна висота польоту 6000 метрів, мінімальна - 50.
Цілком очевидно, що апарат ще не проходив ніяких випробувань і поки про інтерес військових до проекту мови не йде.
Цікаво, що UJ-22 Airborne може також використовуватися в якості носія для іншого боєприпасу виробництва цієї ж фірми - UJ-31 «Злива».
Курсуючий боєприпас «Мисливець»
ДАХК «Артем» останнім часом активно розвиває тему безпілотників. І крім такого собі аналога «Байрактара» у вигляді «Сокіл-300» на виставці був представлений і досить таки перспективний дрон-камікадзе «Мисливець».
Конструкція досить типова для апаратів такого типу - запуск з катапульти, бойова частина в межах 3,5 - 5 кг. Причому розробник говорить відразу про кілька типів - від осколково-фугасної для ураження особового складу і легкоброньованої техніки (бронепробивання до 100 мм) до кумулятивного - для впливу на цілі типу «танк».
Маса самого апарату всього 15 кг, максимальна дальність ураження цілі - 30 кілометрів, швидкість польоту - 300-350 км/ч. Стверджується, що загальний час розгортання комплексу для запуску - 15 хвилин, після чого дрон може бути запущений через півтори хвилини.
Читайте також: Турецький безпілотник з українським двигуном знищив навчальний «Панцир»
Ударний безпілотник Skyfist
У вузьких колах бійців Сил Спеціальних Операцій вже досить довго ходять легенди про якийсь ударний безпілотник, ефективність якого наближається до 100%. І тільки на нинішній виставці на абсолютно непримітному стенді був представлений апарат Skyfist від однієї абсолютно невідомої фірми з невибагливою назвою Ukranian Armed Drones Company.
Заснована ветеранами війни на Донбасі фірма спеціалізується на розробці і виробництві безпілотних апаратів. У вигляді волонтерської допомоги батьки-засновники не тільки надають бійцям різних спецпідрозділів свої апарати, однак і здійснюють підготовку операторів БПЛА.
Цікавим здалося основне озброєння Skyfist - бомби, створені з водопровідних труб (про що свідчить нестандартний діаметр в 75 мм) з бойовою частиною в 2-3 кг. Та й власне апарат вийшов максимально дешевим - наприклад, за рахунок відмови від установки громіздкої системи відео та фотоконтролю (на апараті встановлено найдешевший і легкий представник класу - просто для фіксації результатів удару).
На відміну від більшості представлених на виставці апаратів Skyfist має реальний бойовий досвід - вильоти на поразку цілей бойовиків на окупованих територіях на широкому фронті від Горлівки до Маріуполя. Є й реальні підтвердження успіхів - саме бомбою з цього безпілотника був вражений склад паливно-мастильних матеріалів в промзоні Горлівки 19 вересня 2018 року, а в грудні 2019 року, приблизно в тому ж районі під удар потрапила станція РЕБ «Житель» російської армії (цікаво, що в цьому випадку потужності боєприпасу виявилося недостатньо для повного знищення комплексу і кунг бойовики поставили на шасі ЗІЛ, оголосивши про «створення» нового комплексу РЕБ «Тритон М1»), в кінці лютого 2020 року у центрі Кадіївки бомба з цього безпілотника вразила ще один комплекс - на цього разу Р- 330М1П «Діабазол».
***
Підбиваючи підсумок, можна говорити, що в цілому не дивлячись на велику кількість досить таки оригінальних зразків, проблема ударних дронів (особливо баражуючих боєприпасів) до цього часу не має практичного вирішення. В цілому апарати плюс-мінус схожі: використання в конструкції китайських комплектуючих, при цьому польотні контролери та апаратні продукти - виключно цивільного призначення. І тут вже в перших же випробуваннях на полігоні проявляються всі недоліки такого підходу - поразка цілі з режиму пологого пікірування працює тільки в сферичному вакуумі. На практиці заважає вітер, рельєф, будови, дерева, дроти і т.д.
Більш-менш відпрацьовані тільки апарати літакового типу - бомбардувальники. І тут є гідні апарати, однак прийняття на озброєння таких машин заважає як система державних випробувань (так як БПЛА не було в радянських настановах, то наші випробувачі були змушені писати власні, які не завжди відповідають сучасним реаліям війни), так і відсутність у військових розуміння місця таких апаратів в системі озброєнь Сухопутних військ.