Вища рада правосуддя прийняла рішення призначити на довічний термін суддю Майдану Віктора Кицюка.
Про це повідомив в Facebook правозахисник Роман Маселко.
Проголосували одноголосно - 15 голосів за. Останнє слово - за президентом. Він має ще підписати це призначення або ветувати.
За словами Маселка, члени ВРП не згадали фактів недоброчесності судді, а Олексій Маловацький навіть подякував Кицюку за високу оцінку роботи ВРП.
У 2017 році Вища рада правосуддя вже відмовлялась призначати Кицюка на посаду через його очевидну недоброчесність. Та три роки потому члени ВРП не виявили жодного факту, що завадило б судді отримати це призначення.
Водночас Віктор Кицюк, відповідно до бази активістів, є одним із 337 судів, які під час Революції гідності ухвалювали неправомірні рішення щодо учасників Майдану — забороняли мирні зібрання, обвинувачували активістів за опір правоохоронцям та порушення порядку мирних зібрань. Зокрема Кицюк позбавляв учасників Автомайдану водійських прав.
За версією слідства, Кицюк виніс два завідомо неправосудні рішення, і саме за це Вища рада правосуддя позбавила його статусу судді. Сам Кицюк своєї провини так і не визнав, а пізніше Шевченківський суд Києва виправдав його.
Зазначимо, у червні 2020 року Конституційний суд скасував статтю 375 Кримінального кодексу, яка передбачала відповідальність суддів за завідомо неправосудні рішення. Це зокрема означає, що всі судді Майдану уникнуть відповідальності.
Раніше з клопотанням про скасування цієї статті до КС звернулася група з 55 депутатів, більшість з яких — члени фракції «Опозиційна платформа — за життя». У рішенні КС йдеться, що не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, яке рішення судді є «неправосудним», а також не розкрито змісту сполучення «завідомо неправосудний».
Як повідомляв Realist, Конституційний суд скасував ст. 366−1 КК України про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних у декларацію, чим поставив під загрозу безвізовий режим з ЄС, міжнародну фінансову допомогу та євроінтеграційний напрямок України.
Скандальне рішення КСУ ухвалив за поданням 47 народних депутатів від партії Опозиційна платформа — За життя і депутатської групи За майбутнє.