Відвідуючи різні країни нутрициологиня та психологиня Кира Миранюк часто стикається з ситуаціями, коли працівниці іноземної таможні прискіпливо ставляться до українок. Це викликає додатковий стрес та занепокоєння. Аби зрозуміти чому так відбувається і як поліпшити ставлення митниці, Кира Миронюк радить поставити себе на місце опонента та не поспішати із завчасними висновками.
— Для початку варто зазначити, що українські жінки дуже вродливі і це визнають в багатьох країнах світу, — каже Кіра Миранюк, — Але наразі становище спонукає українок шукати безпечний та спокійний простір для життя за кордоном, тоді як їхні чоловіки залишаються вдома. Саме тому велика хвиля привабливих українок, що наповнили Європу, де жінок завжди було набагато менше ніж чоловіків, викликала занепокоєння у місцевих представниць прекрасної статі.
Але справа не лише в красі, вважає дієтологиня. Вона бачить головну проблему в тому, що українські дівчата виховані на принципах, що головне — це створення сім’ї, а якщо вона створена ще й із заможним іноземцем — це взагалі вдача. Тому вони скорше пропустять сніданок, але вкладуть волосся та зроблять макіяж перед тим як перетнути кордон. Це принципово неправильне рішення. Як пояснює Кира Миранюк, митниця — це не вечірка, треба бути стриманими, одягнутися відповідно подорожі, відмовитися від декоративної косметики, а головне не загравати до прикордонників. Якщо ж ви заміжня, обов’язково вдягніть обручку.
— Якось ми їхали з подругою і вона дуже перестаралася: взула підбори, хутро, нанесла вечірній макіяж. А потім дивувалася, що її сприйняли як жінку легкої поведінки. Дівчата, любі, в розвинених країнах такий вигляд вже давно моветон. А от уявіть, що така їде до католицької Польщі? Тут і Львівська митниця може почати задавати питання, що ж там казати про віруючу польську прикродронницю, яка вже подумки бачить вас зі своїм чоловіком? Це неповага до культури країни.
Дуже важливим моментом, на думку психологині, для пошуку взаєморозуміння з іноземними прикордонницями є встановлення доброзичливого контакту. Вона радить власною поведінкою показати вашу незалежність та підтримку жінки на посаді, яка тривалий час була особисто чоловічою.
— Справа в тому, що прикордонниці — це сильні жінки, що обрали по суті чоловічу професію. Тому, — пояснює Кира Миронюк, — таможня це зовсім не те місце де варто проявляти переваги жіночності. Я рекомендую просту вправу: уявіть себе чоловіком, придумайте якесь ім’я, наприклад Кирило, і спілкуйтесь з прикордонницею наче ви чоловік. Якщо це можливо, задайте їй якесь практичне питання, скажіть щось стосовно складності її роботи. Але не треба глузувати, ви маєте зрозуміти та поважати людину, а не обманювати її. Якщо ви цьому навчитесь, зневаги до вас більше ніколи не буде, а мандрівки будуть виключно приємні.
Ще однією проблемою українок є те, що вони звикли будь-яку жінку сприймати як конкуренцію і це відчувається під час спілкування. Але для Кіри Миронюк митниця давно не є проблемою, бо вона навчилася «бути в команді».
— Я не сприймаю жінок як конкуренток, вони мої подруги, що є кращими за найкращі стосунки з чоловіками. Оскільки стосунки проходять, а подруги лишаються. Навчитись дружити та встановлювати контакт з жінками не складно, і для цього не обов'язково бути феміністкою або жити на боді-позитиві. Це допомагає не лише під час проходження таможні, а й в незнайомих країнах, бо жінки завжди жінки. Все, що треба зробити — щиро підтримувати дівчат навколо себе, не вести себе так наче ви на полюванні за чоловіком, бути відповідною місцю та часу, піклуватись про важливі речі як за кордоном, так і вдома.
Такий підхід психологиня вважає правильним, бо він не лише допоможе змінити ставлення до себе, а й створить новий і шановний образ української жінки в Європі.
Раніше Кира Миронюк пояснювала правила провезення біодобавок через таможню.