6 серпня – день пам’яті святих благовірних князів Бориса та Гліба (у святому хрещенні – Роман і Давид). Ця дата важлива для православних християн, оскільки цим святом вшановують пам’ять перших святих на Київській Русі.
Як і будь-яке інше релігійне свято, воно має свою історію появи, традиції та заборони. Про це Realist.online розповість детальніше.
Хто такі Борис і Гліб
Борис і Гліб – молодші сини святого рівноапостольного князя Володимира. Вони народилися незадовго до хрещення Київської Русі і були виховані у християнському благочесті.
Після смерті батька в родині розгорілись міжусобиці. Старший брат убив двох молодших. Сталося це 24 липня 1015 року (6 серпня за новим стилем) на березі річки Альти.
Церква зарахувала братів до лику святих. Вони стали першими святими на Русі, канонізованими до лику мучеників-страстотерпців.
Традиції свята
У цей день прийнято молитись.
Оскільки до 6 серпня зазвичай дозрівав хліб, селяни просили у святих братів допомоги у збиранні врожаю.
У цей час відбувався і збір різноманітних ягід на пироги, компоти і варення.
Існувала також традиція робити запаси березових віників для лазні.
Що не можна робити
Цього дня заборонена будь-яка складна фізична праця. Люди також цього дня не займались домашніми обов’язками, а з частуваннями ходили один до одного в гості.
Через серпневі грози в день святих Бориса і Гліба заборонялося їхати працювати в поля, щоб не потрапити у сильну пожежу.