Як Україні залучити $120 млрд у 2026 році, щоб не лише вистояти у війні, а й модернізувати армію та промисловість? Про це пише Богдан Попов, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. Ця версія публікації є перекладом українською мовою.
У 2026 році Україна потребуватиме щонайменше 120 мільярдів доларів для забезпечення оборони — цифра, що віддзеркалює реальні масштаби війни, яку Росія розв’язала проти демократичного світу. Про це заявив міністр оборони Денис Шмигаль під час наради керівників закордонних дипломатичних установ. У фокусі — не лише внутрішня трансформація оборонного комплексу, а й чіткий сигнал союзникам: без системної зовнішньої допомоги стримати ядерну державу, яка воює у режимі "тотальної мобілізації ресурсів", неможливо.
Ці 120 мільярдів — не просто про «вижити». Це про втримати фронт, розвивати власну промисловість, модернізувати армію, зберігши в ній найголовніше — людей.
Як будуть витрачені ці кошти?
Україна планує, що половину цієї суми — приблизно 60 мільярдів доларів — вдасться залучити завдяки міжнародній підтримці. Частина цих коштів піде на закупівлю зброї у партнерів, але критично важливо: 50% усіх озброєнь у 2026 році планується закуповувати вже в Україні. Це не просто амбіція — це продовження масштабної трансформації оборонної промисловості, що вже відбулася за останні три роки.
У пріоритеті — засоби протиповітряної оборони, особливо ті, що здатні збивати балістичні ракети. Це — питання виживання міст і критичної інфраструктури. Водночас значна частина інвестицій буде спрямована у виробництво FPV-дронів, далекобійних безпілотників та перехоплювачів. Ідеться не лише про кількість, а й про технологічну перевагу: війна перетворилася на змагання інженерних і цифрових рішень.
Окремий пункт витрат — розширення власного виробництва боєприпасів, бронетехніки, артилерійських систем і засобів зв’язку. Також закладені кошти на підтримку цифрової армії — розвиток систем «Армія+», «Резерв+» та бойової платформи DELTA.
Чому ця підтримка від партнерів критично важлива?
Потрібно чесно визнати: війна, яку веде Україна, — це наддорогий процес. Але ще дорожчою є її поразка. 120 мільярдів доларів — це сума, співмірна з витратами країн НАТО під час повноцінних військових кампаній. Однак різниця в тому, що українські воїни вже тримають оборону не лише за себе, а й за союзників. Україна — це «буфер», «щит» і «лабораторія», де західна зброя, доктрини та інновації проходять реальний бойовий тест.
Уже сьогодні 9 коаліцій у рамках «Рамштайну» координують безпекову підтримку України. У 2025 році така допомога сягнула рекордних $43 млрд. Рішення, ухвалене на саміті НАТО в Гаазі, вперше офіційно визначає цю допомогу як частину оборонних витрат країн-членів Альянсу. Це — не «допомога Україні», а інвестиція в безпеку всієї Європи.
Кожен долар, вкладений у українську оборону, повертається союзникам новими бойовими практиками, тестованими на полі бою технологіями, інноваційними моделями закупівель і, зрештою, безпекою власних кордонів.
Що змінилося у секторі оборони України за 3,5 роки?
Фундаментально — усе. Станом на 2022 рік українська оборонка мала обсяг ринку близько $1 млрд. У 2025-му — вже $35 млрд. За два роки у сектор вкладено понад $20 млрд, що дозволило збільшити виробництво артилерії утричі, боєприпасів — у 2,5 раза, а FPV-дрони — на 95% забезпечуються українськими виробниками.
Водночас вперше союзники напряму фінансують українське виробництво — так звану «Данську модель». За нею в 2025 році було залучено понад $4 млрд іноземних інвестицій у спільне виробництво. Вже реалізовано 21 спільний проект, ще 10 у процесі — не лише в Україні, а й у країнах Рамштайну. Україна поступово стає учасником глобального ланцюга створення зброї майбутнього.
Також перезапущено систему закупівель. Створені Агенція оборонних закупівель та державний оператор тилу DOT, які вже зекономили понад 15 млрд грн на прозорих тендерах. Упровадження цифрових систем скоротило час постачання вчетверо. Український MilTech став самостійним сектором, що здатний пропонувати рішення на світовому рівні.
Війна — це не лише зброя, а й люди. Особовий склад винесено як найвищий приорітет
Оборонна реформа не була би повною без змін у ставленні до воїнів. Вперше запущено масову програму добровільного рекрутингу, створено 50 центрів у великих містах, де мобілізовані можуть самостійно обирати напрям і підрозділ. Для молоді 18–24 років запроваджено контрактну службу, для іноземців — окрема програма.
Цифрова екосистема «Армія+» дозволяє 830 тисячам військових подавати рапорти, змінювати підрозділи, навчатися та користуватися програмами підтримки. А система «Резерв+» дає можливість 4,5 млн військовозобов’язаних швидко оформлювати документи, відстрочки, проходити ВЛК тощо. Це — військо нового покоління.
120 мільярдів доларів — це не бюджет однієї країни. Це колективний аванс у майбутню безпеку Європи, демократії і світового порядку. Україна зробила більше, ніж від неї очікували. Вона не просто встояла — вона реформувалася, модернізувалася і стала партнером, здатним ділитися не лише потребами, а й знаннями, технологіями та рішеннями.
Підтримка України — це не витрати. Це — найрозумніша інвестиція, яку сьогодні може зробити цивілізований світ.