Мнение

Дві ноги, дві руки і чотири літаки… Володимир Цибулько - про Путіна

24 октября 2016 | 15:00

Письменник Володимир Цибулько — про останній саміт «нормандської четвірки»

Спроба раціонально аналізувати саміт «нормандської четвірки» впирається у відсутність підписаного документа, оскільки всі розуміли, що Володимир Путін все одно будь-який підписаний документ трактуватиме так, як йому здасться відповіднішим до його картини світу. Тому, почувши усну історію спочатку від президента Петра Порошенка, потім від інших учасників перемовин, справжню вагу і результативність саміту доводиться реконструювати з окремих деталей і реплік.

Найголовніше, що поведінка Путіна спровокувала учасників перемовин до зміни стилю — все злегка змістилося до своєрідного тролінгу, оскільки з перших реплік Путіна було відчутно, що він не пам’ятає ні положень Мінського протоколу, ні взятих Росією зобовязань у рамках робочих груп.

Володимир Путін все одно будь-який підписаний документ трактуватиме так, як йому здається відповіднішим до його картини світу

Але спочатку в кулуарах почався відвертий глум від інформації про те, що російська делегація прилетіла до Берліна на чотирьох літаках, так що хотілося віджартуватися про літак на кожну кінцівку, а на пяту — маленький безпілотничок!

Враження таке, що кремлівська тусовка так скучила за смачними продуктами, що під виглядом делегації поперлася на закупи до Берліна. Чотири літаки для такої нещасної економіки, як російська, взагалі-то виглядають як репетиція майбутньої втечі з палаючої Росії всього кремлівського пулу — без журналюг, сервілоекспертів і домашніх улюбленців.

Сама атмосфера перемовин була доволі комічною, якщо враховувати той пафос, з яким кишенькове пропагандивне шобло подає Путіна як ледь не головну постать світової політики, то ця «головна постать», котра «как всегда всех переиграл», плуталася в показаннях, як містечковий злодюжка.

Президентові Порошенку доводилося на кожну брехню Путіна виймати чергову копію чергового документа і тикати в ніс Путіну візу його представника під кожним документом.

Звідси й власне початкова ідея саміту як усної звірки позицій! Ніхто не чекав переломних домовленостей, потрібно було просто поміряти температуру по путінській палаті, спробувати вирахувати, в якій з Альфа-Центавр він нині перебуває.

До того ж було зрозуміло, що ні Меркель, ні Олланд нічого доброго від цього саміту не чекають, тому й відверто підтролювали Путіна. А чого тільки варта пряма лобова репліка Порошенка: — Перестань убивати українців! Олег Медвєдєв нещодавно, маючи доступ до інсайдерських джерел, так лаконічно описав цю ситуацію: «…під час однієї з дискусій, коли слово взяв Петро Порошенко, він, звертаючись безпосередньо до Путіна, сказав: «Знаєте, ні для кого не секрет, скільки вашої зброї і військ на окупованих територіях Донбасу. Для чого ми тут? Щоб ви перестали стріляти…»

Сама атмосфера перемовин була доволі комічною

У цей момент Путін спробував перебити Порошенка реплікою про необхідність виконання політичної частини Мінська. Порошенко підвищив голос: «Ні, ти просто перестань стріляти!». З інших джерел я чув саме фразу: «Припини убивати українців!». Але остаточно перемовини перейшли у відверте знущання, коли після першої двогодинної звірки позицій бундесканцлерін Меркель запропонувала випити пива, і Путін, так і не доторкнувшись до жодного предмета за столом, наказав своїй охороні принести привезеного із собою пива.

Що це, як не сума комплексів у парі зі страхом залишити відбитки пальців для подальшої ідентифікації? А в розвиток дискусії на будь-яке «зависання» Путіна в темі помічниками тут же витягувалася ситуативна записка з кількома фразами, після якої Путін все ж міг продовжувати тему.

Можна іронізувати, звичайно, слідом за російськими націонал-фашистами на зразок Ігора Гіркіна, котрий говорить, що Путіна повезли до Берліна під караулом двох кавказців Суркова і Лаврова, відповідно чеченця Дудаєва і вірменина Калантаряна, але сама паралельність Путіна до реалій сучасної політики більш ніж відчутна.

Вже зараз є беззаперечною істина, що Росія за Путіна перетворюється на історичне непорозуміння, в архаїчний детермінізм, у котрому комплекс попередніх помилок народжує лише комплекс нових.

Кожен з переговорників готовий реалізувати власний інтерес коштом того, хто найбільше поспішає

Тому й переведення паперової частини саміту на рівень робочих груп важливе для уникнення подальших двочитань у стилі Мінських протоколів. Адже сам комплекс заходів, прописаних у Мінську, здається цілком корисним і раціональним, але модальність реалізації заходів призводить до цілком відмінної задекларованим цілям картини. Тому й йдеться про «дорожню карту». Тому йдеться про час!

Порошенко зрозумів у рамках «нормандського формату» одну істину — кожен з переговорників готовий реалізувати власний інтерес коштом того, хто найбільше поспішає! Чотири літаки до Берліна — хіба не свідчення того, хто саме найбільше поспішає?