Суспільство

Чому в Данії найщасливіші діти в світі

11 ноября 2016 | 11:50

Данія вже котрий рік поспіль посідає перші місця серед країн з найщасливішими мешканцями. У чому ж причина того, що з маленьких данців виростають люди, задоволені життям?

По-перше, в Данії немає дитячих будинків. Головне правило данської філософії щасливого дитинства — малеча повинна мати батьків і виховуватися в родині. Наприклад, якщо подружжя має дитину, але не турбується про неї як належить — дитину віддадуть на виховання до повної родини, яка отримуватиме за це зарплатню. Справжні батьки матимуть змогу бачитися з дитиною і, в разі кращої поведінки, зможуть її повернути.

Є випадки, коли батьки за власним бажанням віддають дітей на виховання в чужі родини. Можуть аргументувати, що не впораються. Іноді народжують і віддають відразу, розповідаючи про це іншим без будь-якого сорому. Трапляється, коли діти не можуть вжитися з вітчимом або мачухою, і батьки вирішують віддати їх до іншої родини.

Що відбувається з дітьми при розлученні батьків? Цивілізоване європейське суспільство вирішує питання проживання і дозвілля самостійно. В Данії розлучення для чоловіка не означає автоматичне ухилення від батьківських обов’язків.

Розлучені батьки беруть однакову участь у вихованні дитини. Більшість дітей з розлучених родин живуть або з мамою, або з татом і відвідують батька чи матір на вихідних. Досить популярна модель 7/7, тобто діти сім днів живуть у мами, сім днів у батька (у разі, якщо живуть недалеко). Це стосується дітей, яким виповнилось три роки.

«В основному данці дуже добре домовляються між собою в таких ситуаціях заради дітей, але, звичайно, є винятки, коли батьки не можуть домовитися і воюють. Я працюю в erhvervsskole (аналог українського профтехучилища. — R0), і серед моїх студентів зустрічається багато подібних випадків. Але в основному такі батьки дуже молоді і з не дуже благополучного соціального оточення», — розповідає Олена Йоргенсен.

Якщо ж батьки не знаходять спільного рішення, то на допомогу приходить Statsforvaltning (установа на кшталт української соціальної служби. — R0). Саме вона встановлює, скільки часу хто з батьків повинен займатися дитиною. До речі, після 12 років дитина має право обирати, з ким проживати.

«Сину мого друга 15 років. Він сам вирішив і попросився переїхати до бабусі з дідусем на Ютландію, — розповідає Злата Байрачна, українка, яка мешкає в Данії. — У Копенгагені він постійно переїжджав від мами до тата, від тата до мами. Обидва одружені вдруге, і він маявся тут, хотів спокою і мати власний дім. Не ходити туди-сюди, а мати постійну оселю. Зараз йому все подобається: і нова школа, і друзі».

Звичайно, трапляються випадки, коли батько ухиляється від фінансового забезпечення дитини. В такому разі з його зарплатні автоматично відраховується сума аліментів. Якщо людина переховується і не платить, то комуна починає процес, подає в суд — на це йде багато часу. Поки питання вирішується, комуна перераховує гроші матері чи батьку до закінчення процесу або до моменту, коли друга сторона починає сплачувати аліменти. Студенти у розлучених родинах отримують подвійну стипендію.

У Данії існує організація «Союз татів», яка лобіює інтереси батьківства. «У дитини завжди двоє батьків, і потрібно вирішувати питання об'єктивно, а не за статевою ознакою», — записано в її статуті.

Незабаром у Скандинавії запрацює мобільний додаток для чоловіків FarApp («far» по-данськи означає «батько»). Він популяризує ідею, що не тільки мати, а й батько може принести багато корисного в догляді за дитиною. Він допоможе не тільки в перший час її появи, а й до — як зрозуміти вагітну жінку, як допомагати та створювати комфортні умови для майбутньої матері та дитини.