Безвізовий режим

Безвізовий режим для України – наразі stand-by…

24 ноября 2016 | 11:30

Президент України Петро Порошенко сьогодні в Брюсселі зустрічається з президентом Європейської ради Дональдом Туском, головою Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером та спікером Європейського парламенту Мартіном Шульцом, а також верховними комісарами ЄС. Ця зустріч мала відбутися ще в травні. Але її перенесли — новий уряд в Україні, відсутність згоди з-поміж країн-членів ЄС стосовно напливу мігрантів, очікування результатів референдуму у Великій Британії щодо виходу з Євросоюзу.

Головними — як у Брюсселі, так і в Києві — називають два питання: лібералізацію візового режиму та виконання Мінських угод. Попри обіцянки українського президента, 24 листопада не стане днем проголошення старту безвізового режиму. Як зазначається на сайті Єврокомісії, саміт лише «стане нагодою привітати останні кроки щодо запровадження безвізового режиму для громадян України».

17 листопада посли країн Євросоюзу схвалили початок обговорень візової лібералізації для України. Тоді ж було зазначено, що це має відбутися одночасно з набуттям чинності новим механізмом з призупинення безвізового режиму. Саме через запровадження цього механізму, на якому неодноразово наголошувала Рада ЄС, процес застопорився. Механізм призупинення «безвізу» для України і Грузії розглядають одним пакетом.

В інтерв'ю Realist’у Рікард Йозвяк, журналіст брюссельського бюро «Радіо Свобода», пояснив, що механізм призупинення безвізового режиму нині перебуває лише в процесі опрацювання, тому точну дату запровадження «безвізу» ніхто назвати не може. Через наплив біженців Єврокомісія ще навесні цього року ухвалила рішення про запровадження суворіших заходів на своїх кордонах. Підставою для вимкнення режиму «безвізу» можуть стати часті порушення безвізових правил перебування в країнах ЄС або різке зростання потоку біженців.

Та як насправді діятиме цей механізм у майбутньому і за ким — Європарламентом чи кожною окремою країною ЄС — закріплять право ініціювати механізм призупинення «безвізу», ніхто наразі сказати не може.

Рікард Йозвяк, журналіст брюссельського бюро «Радіо Свобода»

«Рада ЄС і Європарламент ще й досі обговорюють, яка ж інституція має взяти на себе роль ініціатора щодо механізму призупинення „безвізу“. Переговори стосовно цього питання тривають з літа. Саме тому питання висить у повітрі. Наступного тижня запланована нова зустріч. І якщо рішення нарешті ухвалять, то за процедурою його формально мають ухвалити Європарламент на своїй сесії, що відбудеться 12−15 грудня, а також Рада ЄС», — каже Рікард Йозвяк. І додає, що це — оптимальний варіант розвитку подій.

Тобто припустимо, що Європарламент і Рада ЄС таки домовляться наступного тижня про всі нюанси запровадження механізму призупинення «безвізу». Далі за візову лібералізацію і вже узгоджений механізм призупинення має проголосувати Європарламент на грудневій сесії. Рада ЄС встигає ратифікувати ці документи до Різдва. І вже від рішення до імплементації зазвичай необхідні 6−8 тижнів. За цей час потрібно перекласти всі документи мовами країн — членів ЄС. Тому в дії безвізовий режим можливий лише у лютому — березні 2017-го. Знову ж таки, як наголошує Йозвяк, це — найоптимістичніший варіант.

Говоритимуть у Брюсселі і про виконання Мінських угод та подовження санкцій проти Росії. Американський президент Барак Обама, який минулого тижня здійснив прощальне турне Європою, на зустрічі з лідерами Німеччини, Франції, Великобританії, Італії та Іспанії з-поміж інших тем теж порушував це питання. Тож, на саміті в Брюсселі Україну, швидше за все, запевнять — санкції проти Росії, термін яких закінчується 1 січня 2017 року, подовжать ще на півроку. Хоча в цьому питанні немає одностайності серед усіх 28 країн — членів ЄС. Остаточне рішення стосовно продовження санкцій мають узгодити на останньому в цьому році саміті Євросоюзу 15−16 грудня, каже Рікард Йозвяк.

На цей таки саміт винесуть і питання про ратифікацію довгоочікуваної угоди про асоціацію між ЄС і Україною. Нідерланди, які на референдумі відмовилися ратифікувати угоду, узгоджують з Києвом і Брюсселем домовленість, яка дасть змогу, з одного боку, заспокоїти голландців, запевнивши, що цей документ не означає намірів України претендувати на членство в ЄС, а з іншого, — дозволить зняти останню перешкоду на шляху до втілення угоди про асоціацію в життя. Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте збирається внести цей документ на розгляд парламенту одразу після саміту ЄС 15−16 грудня.

Очікується також, що в Брюсселі буде досягнуто домовленості про виділення Україні € 15 млн на антикорупційні програми та реформування державного управління. Також сторони обговорять питання про обмін даними між Україною та Європолом.

Крім того, Київ і Брюссель мають підписати меморандум про взаєморозуміння і стратегічне партнерство в енергетичній сфері. Журналіст «Радіо Свобода» не бачить в цьому документі якогось прориву. У ньому Брюссель вкотре назве Україну стратегічним партнером в енергетичній галузі, але жодних грошей виділити не обіцятиме, так само як і не блокуватиме будівництво газопроводу «Північний потік-2». «Натомість Брюссель запропонує експертну підтримку у галузі відновлювальної енергії і диверсифікації. Хороші обіцянки, та навряд чи вони змусять Порошенка стрибати від щастя», — зазначив Рікард Йозвяк.

Автор: Ольга Головина